Подумавши про це, я вiдразу щось пригадав.

Я схопився з-за столу.

- Дозвольте менi на хвилинку вернутись додому й привезти старий каталог пам'яток!

Весь час, поки я розглядав предмети, капiтан Юзв'як придивлявся до мене так пильно й зосереджено, наче хотiв вiдгадати хiд моїх думок. Тепер вiн показав на бурштинову постать жiнки.

- Отже, це вона так вас зацiкавила, - промовив. I додав задоволено: - Я знав, що ви допоможете нам розгадати цю загадку. Про iкони експерти з iнституту кримiналiстики вiдразу заявили, що вони мальованi в наш час. А про бурштинову фiгурку тiльки сказали, що вона давня. Для мене ж цього замало. Тому я й вирiшив звернутися до вас.

- Чи можу я довiдатись, за яких обставин знайдено цю бурштинову статуетку?

- Я назвав її Бурштиновою Венерою, - засмiявся капiтан Юзв'як. - I таким самим шифром назвав одну кримiнальну справу, яку веду.

- Бурштинова Венера? - закричав я. I в моїй пам'ятi зринула одна згадка.

Я сiв до столу i сказав:

- Менi не треба їхати по каталог. Я пригадав усе, що знаю про цю фiгурку.

Обличчя в капiтана Юзв'яка стало напружене.

- Ви справдi повiдомите менi щось про Бурштинову Венеру?

- Ви назвали статуетку Бурштиновою Венерою, а я пригадав собi, що менi вже раз траплялася ця назва. Вона стосувалася схожої фiгурки з бурштину.

Капiтан витяг з кишенi грубий записник, сiв обiч мене бiля столу.

- Отже, слухаю вас, пане Томашу...

Цього разу посмiхнувся я. I сказав трохи знiяковiло:

- Ви не образитесь, коли я поставлю певну умову? Я розповiм вам усе, що знаю про Бурштинову Венеру, а ви вiдкриєте менi, за яких обставин її знайдено. Я питаю, врештi, не просто з цiкавостi, а з обов'язку, як музеєзнавець.