- Згода, - кивнув вiн головою. - Iнформуючи вас, я не порушу iнструкцiї, бо цю справу ми, можна сказати, скiнчили.

Я взяв бурштинову фiгурку.

- Знайдено її в могилi так званого римського перiоду, тобто на початку нашої ери. До кiнця тисяча дев'ятсот сорок четвертого року вона зберiгалася в музеї в Е. i пiд час вiйни загинула, як майже всi колекцiї. Ми гадали, що колекцiї музею вивезено до Нiмеччини. Проте нашi пошуки на територiї Нiмеччини не дали наслiдкiв. Ось, мабуть, i все, що я можу сказати на цю тему, - скiнчив я i запитливо подивився на капiтана Юзв'яка.

- Двi пiдробленi iкони й Бурштинову Венеру, - почав капiтан, - митники вiдiбрали на кордонi в одного чужоземця, що хотiв вивезти їх без дозволу держави. Для вас, певно, не важливо, як звуть того чужоземця i з якої вiн країни, зараз вiн у себе на батькiвщинi. Через те, що iкони виявились пiдробленими, слiдство вирiшили припинити, чужоземця покарали тiльки митом, а речi, якi вiн хотiв вивезти, вiддали на зберiгання. Однак чужоземець дав мiлiцiї свiдчення i, може, вони мають для вас цiннiсть, бо, як я зрозумiв з ваших слiв, вiднайдення цiєї бурштинової фiгурки кидає якесь нове свiтло на справу зниклих колекцiй.

- Саме так. Це дуже важлива справа.

- Чужоземець купив картини в чоловiка, з яким випадково познайомився в антикварному магазинi у Варшавi. У нас є опис зовнiшностi того чоловiка. Ми гадаємо, що це якийсь художник, котрий пiдробляє iкони й продає їх чужоземцям. Саме через цього художника чужоземець познайомився з iншим чоловiком, назвiмо його умовно Чоловiком iз рубцем, бо чужоземець казав, що в того чоловiка рубець на правiй щоцi. Чоловiк iз рубцем запропонував чужоземцевi Бурштинову Венеру i намовив облагодити вигiдну справу. Яку саме? Чоловiк iз рубцем запевняв, що вiн знає в Мазовiї озеро, де у вiйну провалилася пiд лiд гiтлерiвська вантажiвка з якимись дуже коштовними речами.