- Не втримаєш, і не пробуй,- сказав Карлсондо пилососа,- бо тут є Карлсон, що живе надаху, найкращий у світі витягач.
Він шарпнув ще дужче і нарешті витягзавісу. Вона була геть чорна та ще й трохивистріпана.
- Ох, на що стала схожа завіса! - зажуривсяМалий.- Глянь, вона вся в пилюці! [387]
- Отож-бо, а по-твоєму її не треба чистити,малий нечупаро,- мовив Карлсон.
Він поплескав Малого по голові.
- Але ти не журися, з тебе ще може вийтичудовий хлопець, хоч ти й такий бруднуля.Найперше я тебе трохи почищу... чи, може, мамавже чистила тебе?
- Ні, мене вона справді не чистила,- відповівМалий.
Карлсон обурився.
- Ох, ви тільки гляньте на тих жінок! -вигукнув він.- Прибирати всю кімнату йзабути найбруднішу річ! Ану ходи, почнемо звух!
Малого ще ніколи не чистили пилососом, ійому було страх як лоскітно. Він аж пищав зісміху. Карлсон узявся до нього як слід. Вінпочистив Малому вуха, чуба, провів щіткою пошиї, під пахвами, по спині й по животі і,врешті, по ногах.
- Це зветься осіннє прибирання,- мовивКарлсон.
- Коли б ти знав, як воно лоскочеться,-сказав Малий.
- От-от, за це ти повинен заплатити окремо.Після того Малий хотів зробити осіннєприбирання Карлсонові.
- Тепер моя черга. Ходи, я вичищу тобі вуха,-вказав він.
- Немає потреби,- заявив Карлсон.- Адже ямив їх торік у вересні. Тут є речі, що їхшвидше треба почистити, аніж мене.
Він оглянувся по кімнаті й помітив настолі марку.
- Скрізь валяється сміття та всякі непотрібніпапірці,- мовив Карлсон, і не встиг Малийкрикнути, як пилосос проковтнув марку зЧервоною Шапочкою.
Малий був у розпачі.