- Того самого? - запитав слiдчий.

- Так, обранець уу серця - той Елiй Ламiй, якого принцепс Тiберiй покарав висланням за розпусту, нечувану навiть у розбещеному Римi. Та от бiда: розпусник Ламiй спасував перед уу невситимiстю i сам вiд неу утiк. Про наступного уу коханця можна сказати тiльки у множинi - це була манiпула, що стояла гарнiзоном пiд Магдалою. Коли легiонерiв перевели на постiй в iнше мiсце, вона перейшла на обслугу цивiльного населення. Оскiльки встановити уу коханця було неможливо, уу почали вважати подружкою всiх чоловiкiв Магдали. Звiдси походить друге уу iм'я - Магдалина.

Луцiй Галл з неприхованим жалем поглянув на Марiю Магдалину - рiдкiсну квiтку природи, що сама себе занапастила на гнойовиську, - i похмуро запитав:

- Усе це дуже повчально, та чи мас стосунок до нашоу справи?

- Мас! - запевнив його Веселий Герман. - Чи знасте ви, за ким вона подалася з Магдали i волочиться по всiх усюдах?

- Кажи!

- Iсус Назарей.

- А! - сказав Луцiй Галл. - Починай допит.

Веселий Герман повернувся до Марiу, дружньо всмiхаючись:

- Ти давно в ррусалимi?

- Мабуть, уже з тиждень...

- А точнiше?

- Не рахувала...

- Де перебувала до того?

- У Вiфанiу, у брата.

- Хто твiй брат?

- Бiдак, як усi.

- Я питаю, як його звати.

- Лазар.

- Лазар? Чи не про твого брата, бува, по всiх шинках гомонять, нiби вiн вмер i воскрес?

Жiнка завагалася:

- А що йому за це буде?

- За те, що воскрес? Нiчого. Мабуть, житиме, як i жив. Але мене цiкавить, як це покiйник примудрився живiсiньким пiднятися з труни?

- А при чому тут я? - вперше обурилася чарiвна повiя. - Хiба я вигадую податки?