(Из бокових дверей вьiходит Галя.)

Сте х а

А що? як прибрано?.. Тим-бо й ба!

Галя

Що це ти, Стехо, робиш? Хiба у нас сьогоднi гостi, чи що?

Стеха

Та ще й якi гостi, якби ви знали!

Галя

Якi ж там гостi i вiдкiля?

Стеха

Угадайте.

Галя

Чи не з Чигирина?.. Так?..

Стеха

Iз Чигирина, та хто такий?

Галя

Якi-небудь старшини?

Стеха

То-то бо й є, що не старшини, i…

Галя

Та хто ж такий? Може… та нi! сьогоднi не такий день А менi батюшка учора i говорив щось таке.

Стеха

Говорив, та не договорив. А я знаю,- тiльки не скажу.

Галя (обнимая Стеху)

Стехо, голубочко, ластiвко моя! скажи, не муч мене.

Стеха

А що дасте? Скажу…

Галя

Ще сережки, або перстень, або що хочеш подарую, тiльки скажи.

Стеха

Нiчого не треба; дайте тiльки свiй байбарак надiти сьогоднi на вечорницi.

Галя

Добре, надiвай, та так, щоб батюшка часом не побачив.

Стеха

Оце ще! Хiба ж я справдi дурна? Слухайте ж. (Вполголоса.) Сьогоднi прийдуть старости.

Галя (в восторге)

Вiд Назара! вiд Назара!

Стеха

Та там вже побачите, вiд кого.

Галя

Хiба ж не вiд Назара, Стехо? Що ж оце мене i справдi лякаєш?

Стеха

Я вас не лякаю, я тiльки так кажу.

Галя

Нi, ти щось знаєш, та не хочеш сказати.

Стеха (лукаво)

Я нiчого не знаю. Де менi, ключницi, вiдати про панськi дiла?

Галя

Ти смiєшся з мене! Я заплачу, їй-богу, заплачу i батюшцi скажу.

Стеха

Що ж ви скажете?

Галя

Що ти мене перелякала… Теперечки не дам байбарака. А що, поживилась?