Дай працювать, працювать, працювати.

В праці сконать!

1880

***

Розвивайся, лозо, борзо,

Зелена діброво!

Оживає помертвіла

Природа наново.

Оживає, розриває

Пута зимовії,

Обновляєсь в свіжі сили

Й свіжії надії.

Зеленійся, рідне поле,

Українська ниво!

Підоймися, колосися,

Достигай щасливо!

І щоб всяке добре сім'я

Ти повік плекала,

І щоб світу добра служба

З твого плоду стала!

1880

***

Не забудь, не забудь

Юних днів, днів весни, -

Путь життя, темну путь

Проясняють вони.

Золотих снів, тихих втіх,

Щирих сліз і любви,

Чистих поривів всіх

Не встидайсь, не губи!

Бо минуть - далі труд

В самоті і глуші,

Мозолі наростуть

На руках і душі.

Лиш хто любить, терпить,

В кім кров живо кипить,

В кім надія ще лік,

Кого бій ще манить,

Людське горе смутить.

А добро веселить, -

Той цілий чоловік.

Тож сли всю життя путь

Чоловіком цілим

Не прийдесь тобі буть -

Будь хоч хвилечку ним.

А в поганії дні,

Болотянії дні,

Як надія пройде

І погасне чуттє,

Як з великих доріг

Любві, бою за всіх

На вузькі та круті

Ти зійдеш манівці,

Зсушить серце жура,

Сколять ноги терни, -

О,тоді май життя

Вдячно ти спом'яни!

О,тоді ясні сни

Оживлять твою путь…

Юних днів, днів весни

Не забудь, не забудь!

10 іюня 1882

***

Ще щебече у садочку соловій