Прийдесь нову зробити перекову:

Патріотичний меч перекувати

На плуг - обліг будущини орати.

На серп, щоб жито жать, життя основу,

На вили - чистить стайню Авгійову.

24 сент[ября] 1889

Тюремні сонети

Се дім плачу, і смутку, і зітхання,

Гніздо грижі, і зопсуття, і муки!

Хто тут ввійшов, зціпи і зуби й руки,

Спини думки, і речі, і бажання!

Кукіль тут полють з жита, видається,

Та рівночасно свіжий засівають;

По параграфам правду виміряють,

Але неправда і без міри ллється.

Тут стережуть основ, але основу

Усіх основ - людського серця мову,

І волю, й мисль зневажують, як дрантя.

Ви, що, попавши в западню ту, хтіли

Найти в ній людський змисл і людські ціли, -

Lasciate ogni speranza1, - мовив Данте.

19 сент[ября] 1889

____________________

1 Покиньте всю надію (італ).

***

Сижду в тюрмі, мов в засідці стрілець,

Усякий звір поперед мене мчиться,

Не криється від мене, не боїться,

Показує, в чому хто є мистець.

Лис - злодій тут, не скромник, не святець,

І вовк - не музикант, а просто вбійця,

Медвідь - дерун і лютий кровопійця,

Забув про жарти, бубен і танець.

Тут всяку видно наголо особу,

Мов фрак роздівши й мундур урядовий,

Вони і людську скинули подобу.

Я в засідці дрібнії точу стріли

І напинаю лук свій, все готовий -

Ну, бачність, звірі! Не хиблю я ціли!

9 сент[ября] 1889

***

Колись в однім шановнім руськім домі

В дні юності, в дні щастя і любови

Читали ми "Что делать?", і розмови

Йшли про часи будущі, невідомі.

Домашні дами ось як побивали