Сьогоднішня рада примусила адмірала вернутися до роздумів, яким останнім часом він приділяв немало часу. Його тривожила думка про те, як виглядатиме абвер і він, Канаріс, коли почнеться російський похід, і що коли, не дай боже, він розгорнеться зовсім не так успішно, як розраховує фюрер. Гітлер нещадно розправляється з тими, кого він вибирає як винуватців невдач. Під час великої війни сваритися з генералітетом Гітлер не наважиться. Він шукатиме винуватців в іншому місці, і абвер може стати тим самим місцем, тим більше, що буде цілком логічно звинуватити в невдачах розвідку, яка, мовляв, не забезпечила доблесну німецьку армію вичерпного інформацією і змусила її битися наосліп…

Канаріс зіщулився. Ні, ні, покірно чекати такої ситуації він не збирається. Насамперед треба продумати роботу абверу з того моменту, як почнеться похід у Росію. Треба за будь-яких обставин застрахувати себе від неприємностей…

«Підглядання за собою» затяглося. Адмірал «був відсутній» понад дві години. І в результаті народився наказ про створення на центральному напрямку фронту спеціального розвідувального центру під назвою «Сатурн».

Зібравши вузьке коло керівних працівників абверу, Канаріс зачитав їм наказ і пояснив, чим викликано створення «Сатурна». Звичайно, він не казав, що «Сатурн» для абверу і для нього особисто — щось ніби громовідвід на випадок грози. Мету «Сатурна» він виклав так:

Ця, розпочата фюрером, кампанія — найважливіша, бо вона завершує виконання геніального плану створення великої Німеччини — володарки Європи і Азії…— почав Канаріс свою промову без тіні пафосу, не зраджуючи свого звичного стилю — про все говорити тихо й спокійно. — Перемога на Східному фронті повинна бути здійснена блискавичним ривком армій від Бреста до Москви.