— Павленко? Слово честi, не знаю… Здається, це був той випадок, коли «голова» i «ноги» з'єдналися в однiй особi… Павленко нiколи не змiг би замiнити Журавля, але у Антона Iвановича це iнодi виходило. Не маючи сил дочекатися вiд Вячеслава потрiбного рiшення, вiн сам шукав його. Але стверджувати не можу… Журавель збирався укласти угоду iз заводом, але вiд свого iменi чи разом з Павленком — не знаю… Все це було, так би мовити, ще у стадiї оформлення… Втiм, це може знати тiльки сам Павленко, але вiн зараз у вiдрядженнi. Якщо потрiбно, вiдкличемо.
— I хто ж тепер завершуватиме винахiд?
— Вирiшить дирекцiя. Певно, доручать нашiй лабораторiї… Можливо, й Павленку. Справа цiкава, i тягти з нею не можна. Рукопис Журавель дав на передрук нашiй друкарцi, але її сьогоднi немає.
Протягом усього перебування в iнститутi, пiд час розмови з директором, з Василем Ферапонтовичем, Коваля не залишала думка: два днi, як помер спiвробiтник, а в iнститутi нiхто про це не знав. Чому?
Ну, припустимо, сусiдка, Варвара Олексiївна, не подзвонила до iнституту. Зрештою, не її це справа… Але цiкаво, чи повiдомила про це чоловiковi? Павленко, безумовно, перервав би вiдрядження, щоб провести свого приятеля в останню дорогу. Але повернутися вiн може тiльки з дозволу начальства. Виходить, або вiн теж не знає про смерть Журавля, або з якихось причин не може приїхати.
А от Нiна Барвiнок, друкарка! Адже вона ще позавчора довiдалася вiд нього, що Журавель загинув. Чому не повiдомила про це?
Прощаючись iз завiдуючим лабораторiєю, полковник попросив показати йому кiмнату машбюро. По дорозi спитав Дейнеку:
— А було якесь захоплення, хобi у Журавля?
Василь Ферапонтович у вiдповiдь розвiв руками:
— Не знаю. Напевне. I, можливо, не одне. Вiн був багатогранною людиною.
— I ще одне запитання, — цiкавився полковник. — Чи великою була б винагорода Журавлю, якби винахiд пiшов у виробництво?
— О! — вигукнув у захватi трохи писклявим голосом завiдуючий лабораторiєю. — Скiльки одержав би? Багато, дуже багато! Винахiд знайшов би широке застосування у машинобудуваннi, всюди, де вiдбувається тертя деталей i потрiбне iдеальне прилягання… Грiшми? — вiн знову розвiв руками, — Не злiчити! Нi економiчного ефекту в масштабi країни, нi винагороди винахiдниковi.