
Друкарка на секунду пiдвела голову i, не помiтивши у поглядi Коваля тих гнiвних iскорок, якими щойно обсипав її вусатий старший лейтенант, пiдбадьорилася.
— До хвилини не пам'ятаю, — вiдповiла жiнка. — Додому прийшла близько дев'ятої, але дорогою заходила у продуктову крамницю на Лiвобережному. Потiм у гастрономi купувала яблука. Дмитрику моєму потрiбнi фрукти, а яблука були недорогi. Стояла з пiвгодини.
Струць з подивом глянув на жiнку, яка щойно вiдповiдала йому лише одним-двома словами, а тепер отак розбалакалась.
— Що ж виходить? — повторив своє запитання Коваль. — Якщо вiдкинути час, витрачений у крамницях… Бiльше ви нiкуди не заходили?
Барвiнок похитала головою.
— Крамницi забрали у вас скiльки часу?
— Близько години.
— Дещо купили на Лiвобережному масивi. А яблука? У якому гастрономi?
— Яблука близько дому, у гастрономi "Славутич".
— А час на дорогу? — пiдказав Струць. — Чим ви їхали вiд Журавля? Чи пiшки йшли?
— Пiшки, звичайно, — вiдповiла друкарка. — Це близько. Певно, пiшла я вiд Антона Iвановича десь о восьмiй або близько восьмої… Точнiше не знаю. — Немов виправдуючись, жiнка простягла лiву руку: — Годинника в мене немає, зiпсувався, нiяк не вiдремонтую. А в Антона Iвановича я не подивилася…
Згадавши про Журавля, Нiна Василiвна знову засмутилася, здавалося, ось-ось заплаче.
Старший лейтенант пiдраховував олiвцем хвилини, витраченi жiнкою на дорогу у крамницi, на купiвлю i повернення додому.
Струць захопився арифметикою, а полковник думав, що, певно, не цифри дадуть вiдповiдь на головнi питання. Плюс-мiнус кiлька хвилин у цiй iсторiї не вирiшували справи. Важливо було встановити, чи справдi Барвiнок пiшла першою, залишивши Журавля i Павленка удвох. Не вистачало свiдчень людей, якi могли бачити, коли вийшли з квартири Журавля друкарка i Павленко: разом чи по черзi? I хто перший? О котрiй годинi?.. А де взяти таких свiдкiв? Адже нiхто спецiально не стежив за цiєю квартирою. Тiльки сусiди могли випадково помiтити… I завдання розшуку та дiзнання зараз — опитати цих людей… А поки що… Оскiльки таких вiдомостей не було, допоможе не арифметика, а психологiя. Треба заглибитися у взаємини дiйових осiб цiєї iсторiї, зазирнути вглиб їхнiх характерiв. Iншого шляху, поки факти не встановленi, Коваль не бачив.
