— Так, так, панове, це надзвичайне відкриття, — наспівував своїм студентам на черговій лекції професор Дроббер. — Ви, звичайно, багато чого знаєте з газет. Але, панове, газети подають неточно…

Сподіваюся, ніхто не докорятиме мені, що я спочатку розгубився, дізнавшись, що статуя або ці останки, правильніше… мощі… ну, словом, цей Кролліціас складається з найчистішого європію. Тут, звісно, кожен втратив би самовладання. Одразу триста сорок кілограмів шістдесят третього елемента! Та ще в такому страшному вигляді!

Я спочатку вирішив, що мій радіоактиваційний аналізатор зіпсувався. Та ні, все було справне… І я, панове, міг збожеволіти, бо після цього три дні не спав, не їв, а лише думав. О, про що я тільки не передумав! Адже європій, з якого зроблений Кролліціас, абсолютно чистий! Ми не виявили навіть незначних домішок будь-яких металів. Це — неймовірно!

Так, панове, і тут прийшов на поміч мій асистент. Він колись навчався на медичному факультеті. Хто міг знати, що мій безмовний асистент Бреслер хотів стати лікарем і що ті два курси медичного факультету, які він закінчив, допоможуть нам в усьому розібратися!

Він прийшов до мене і сказав: «Це бактерії, професор». Я не захотів його слухати, бо ці слова здалися мені маячнею. Але добре подумавши, вирішив: «А чому б і ні?»

Все інше ви знаєте, панове. Тут газети надрукували ніби точно, І, якщо ми замислимося над цією проблемою, вона здасться нам не такою вже і незвичайною.

Справді, більшість відомих бактерій черпають необхідну життєву енергію так само, як і вищі тварини, за рахунок тепла, що виділяється при згоранні вуглецю в кисні. Але давно відомо, що існує багато різновидів мікросвіту, які чудово обходяться без кисню. Є бактерії, які необхідну їм життєву енергію черпають з реакції сполучення з сіркою або з реакції розкладу сірководню. За останні роки відкрито бактерії, які збуджують реакцію сполуки кремнію з киснем, і в цій реакції — їхнє джерело існування.