— Але ж наші предки не знали такої суті, — усміхнувся Шум.
— Правильно, не знали, — згодився Заграва. — Реальне сучасне життя теж не дає матеріалу для таких сновидінь. Політ у літаку за відчуттями не відрізняється від поїздки в авто. А в сні — і відчуття невагомості, і плавні стрибки на сотні метрів, як на Місяці або на астероїді, наприклад, і фантастичний політ силою волі. Ні, друзі, власними враженнями всього не поясниш…
— Так звідки ж тоді подібні видіння у наших предків? — незадоволено озвався Ананій.
— Я маю на увазі жителів інших планет, — сказав Іван.
— Ха-ха-ха! — зареготав Шум. — Наш космонавт веде свій рід від зоряних пришельців!
— Не лише я, а багато людей, — заперечив Заграва. — Хіба не можна припустити, що багато тисячоліть тому на Землі були гості, як ми вже говорили. Деякий час вони жили на нашій планеті, може, навіть входили у близький зв’язок з нашими людьми. Може, вони залишили на Землі своє потомство…
— Е, ні! — похитав головою Сум. — Ось тут я повстану проти вас, Іване!
— Ого-го! — загоготів Малина. — Івана б’ють свої!
— Нічого не б’ють, — сказав Сум. — Ми шукаємо істини!
— Так чому ж ви заперечуєте? — здивувався Заграва.
— Дуже просто. Я категорично проти тієї думки, що між істотами різних планет можуть бути шлюби. Це лише у фантастів можливо.
— Так ви проти фантастики? — здивувався Заграва.
— Чому ж? — засміявся Сум. — Я люблю читати про таку любов, що долає навіть галактичні простори. Як у Єфремова. Пам’ятаєте? Мвен Мас закохується в красуню з Епсілон Тукана! Заради неї він хоче зруйнувати закони часу і простору. Здорово написано, хвилююче.
— Ви ж самі кажете, що це неможливо?
— Так то в дійсності. А то в мрії. Мрія — не фотографія дійсності, а творчість духу. Так повернемось до реальності. З точки зору науки — повторюю — шлюб між різними істотами неможливий. Зовнішні ознаки можуть збігатися. Скажімо, вертикальна постава, дві ноги й руки, двоє очей і так далі, але внутрішні органи не будуть однаковими. А найменші розбіжності зроблять неможливим запліднення… Е, та чого ви засумували, Іване?