- Ти зайнявся цитологiєю?

- Завдання стоїть ширше. Про клiтину - це я тобi для iлюстрацiї. Хоча в нiй, як сонце у краплi води, вiдображена Суть. - Iван рiзко повернув голову i так поглянув їй в обличчя, що дiвчина опустила очi. - То де ж, по-твоєму, взявся код у клiтини?

- Ти так говориш, наче я.... дослiджую, - зiтхнула Надiя.

- Чи я не знаю твого фаху ? Я тiльки хочу, щоб ти замислилась: звiдки? як? навiщо?

Iван Мудрий замовк, аж доки не скiнчився Андрiївський узвiз, i вони опинилися на Подолi бiля реставрованої ротонди iз Самсоном, що роздирає левовi пащу: звiдти мають политися цiвки води.

- От бачиш, - Iван кивнув у бiк ротонди, - отак i Наука намагається видобути Iстину з Природи.

- I що ж, ця твоя антена...

- Авжеж! Гравiтацiйна антена допоможе менi зробити переворот у свiтовiй науцi.

Очi йому жеврiли завзяттям, i Надiїне серце стиснулось у передчуттi чогось лихого. Що з ним сталося? Вiн ще не був таким несамовитим... Якась манiя...

День розгорявся, Андрiївська церква вгорi, пiд самiсiньким небом, купалася в золотi.

- Правда, гарно? - обiзвалась Надiя, завваживши, що Iван дивиться на ажурнi хрести пiднебесного храму.

- Гарно... - сказав замислено. - Але навряд чи менi вдасться скористатись ними... Розумiєш, Гравiтацiйну антену треба приєднати до якогось шпиля. Розрахунки показують, що хрест для цього пiдходить якнайкраще. Сигнали пiдуть одночасно в трьох напрямках. У зенiт i горизонтально.

Надiя прикусила губу i з острахом зиркнула на нього з-пiд хутряної шапочки.