- Алло! Земля! Швидкiсть зорельота - п'ятсот кiлометрiв на секунду! Наближаюся до поясу астероїдiв... Радiолокатор сигналiзує, що попереду кiлька метеоритiв. Треба маневрувати!..

Потiм голос став тривожним:

- Алло! Земля!.. Я вiдчув удар ззовнi! Очевидно, маленький метеорит вдарився в космольот!..

- Алло! Вийшов зi строю радiолокатор! Справи поганi!.. Алло! Земля!.. Якщо мiй корабель загине - не чекайте, а негайно посилайте корабель з атомним зарядом! Не допускайте планету близько - бо тодi небезпеку не можна буде вiдвернути!..

Мiльйони радiослухачiв на Землi зблiдли... Через кiлька хвилин Тригуб знову заговорив:

- Проходжу через метеорний рiй! Вiдчуваю, що допустив помилку! Треба було обiйти пояс астероїдiв поза площиною орбiти!..

Раптом люди на Землi почули якийсь вибух, потiм протяжний свист i, нарештi, слабий голос Тригуба:

- Алло! Нещастя! Алло!..

I все! Бiльше нiчого на Землi не чули!..

...Хвиля страшного вiдчаю прокотилася в грудях мiльйонiв людей. Та в наступну годину Всесвiтня Академiя Наук звернулася з закликом до народiв свiту:

- Зберiгайте спокiй, люди Землi! Академiя зробить все, щоб врятувати людство! Ще не все втрачено! Залишилася невиконаною друга половина плану, про який говорив росiйський iнженер Тригуб!..

- Спокiй i ще раз спокiй, люди Землi!..

...А в холоднiй Гренландiї в захмарене небо линули клуби диму вiд атомних вибухiв, заражуючи атмосферу радiоактивним пилом. То повним ходом йшла пiдготовка страшного проекту Гершера...

Вiдчай i неясна надiя рвали мiльйони сердець!..

Кiлька тижнiв мали вирiшити - жити людству чи вмерти безглуздою смертю...

ЗУСТРIЧ У КОСМОСI

Вiкторiя опам'яталася лише тодi, коли зорельот вирвався за межi земної атмосфери. Швидкiсть безперервно збiльшувалася. В головi темнiло. З руки Вiкторiї текла кров темним струмочком, але вона не могла поворухнути навiть пальцем...