- Валяйте "Космiчну катастрофу"! - сказав Гаррi.

Перукар, безперервно мелючи язиком, виголював до блиску його щоки.

- Масаж? -закiнчивши брити, запитав вiн.

- Так!

- Яким методом? - Як хочете!..

- Пропоную "Поцiлунок на Марсi"...

- Чудесно!..

- Компрес "Вальс Венери"...

- Боже мiй! - вигукнув Бор. -Та ви на мене весь Космос звалили!..

Перукар засмiявся.

- Крик моди! Нiчого не поробиш!.. Ну, а на закiнчення - "Космiчна катастрофа"!..

Нiжний струмiнь освiжив лице Гаррi. Запах - незвичайно тонкий дурманив свiдомiсть. Закрутилося в головi.

- Якщо i справжня космiчна катастрофа така ж приємна, то боятися її не слiд! - засмiявся Гаррi, розплачуючись з веселим перукарем.

- Бажаю вам грошей i поцiлункiв! - крикнув услiд той.

Швидкiсний лiфт помчав Гаррi вниз. Потiм вiн перейшов на автоматичний тротуар i, знову пiднявшись лiфтом на 30 поверх, подзвонив.

Дверi рвучко вiдкрилися, i прямо в коридор вискочила з кiмнати Елiзабет, ледве не зiткнувшись з Гаррi, - висока, струнка, з трохи примруженими очима, з гарячим лукавим поглядом.

- Гаррi! - закричала вона, смiшно сплеснувши руками, - який ти сьогоднi шикарний! Грошi одержав чи, може, добру роботу знайшов?..

- Я щасливий, Елiзабет! - вiдповiв Гаррi, йдучи за дiвчиною до кiмнати. - Поздоров мене - я вилiтаю в складi космiчної експедицiї!..

- Куди?

- В пояс астероїдiв!

- Це ж дуже небезпечно! Що ти будеш там робити?..

- Що я буду робити? - задумано перепитав Гаррi. - Шукати мiнералiв... Це ясно!.. Але, Елiзабет! Я хотiв би сьогоднi поговорити з тобою одверто i до кiнця!..

- Гаррi! Я завжди з задоволенням слухаю тебе! I гадаю, що завжди ми з тобою говоримо вiдверто!..

- Бачиш, доки я вчився, до цього часу ти якось холодно ставилася до мене... i я думав, що ти, звичайно, маєш рацiю, бо що я вартий - бiдний i...