Вiн вирiшив з'ясувати загадку, зв'язану з його видiннями i дивними подiями, що вiдбувалися з ним. Поїхавши на пароплавi по Темзi, iнженер знайшов те мiсто, яке вiн бачив увi снi i про яке говорив старий. В цьому мiстi Корiнi зупинився. Вiн вирiшив пройти по тих мiсцях, що снилися йому, щоб узнати, наскiльки реальне все те, що вiн бачив у видiннях. Здавши чемодани в готелi, Корiнi пiшов по знайомiй вузенькiй вуличцi, а потiм через хвiртку в кам'янiй загорожi - до буйного саду...

Стримуючи хвилювання, iнженер iшов стежкою до веранди бiлого будинку в глибинi саду. Неймовiрно! Все було, як i увi снi!.. Корiнi пiдiйшов до веранди. На схiдцях хтось стояв. Постать обернулась, i iнженер побачив лице дiвчини, яку вiн зустрiчав у снах... Дiвчина, поглянувши на нього, зблiдла, скрикнула i впала непритомна...

На її крик вибiгли з будинку слуги. Вони щось кричали англiйською мовою, але Корiнi не знав цiєї мови i не розумiв нiчого. Вiн дуже здивувався, коли на нього накинулися, скрутили йому руки назад i, вивiвши з саду, посадили в машину...

Машина помчала вузькими вулицями до центра мiста...

V

...Корiнi стояв перед комiсаром полiцiї i нiчого не розумiв, що той говорив йому. Лише одне слово "Гопкiнс" було дивно знайомим. Але чому iнженер забув. Вiн пояснив жестами, що не розумiє, i сказав iталiйською мовою, щоб привели перекладача. Агенти i начальник переглянулися, здивовано знизали плечима i все-таки послали за перекладачем.

Незабаром до кiмнати прийшов перекладач, i почалася розмова.

- Гопкiнс, - сказав комiсар полiцiї, - чому ви вдаєте, що не розумiєте своєї мови?..

- Я не Гопкiнс, - вiдповiв здивований iнженер. - Я iталiєць Корiнi...

- Не прикидайтесь! Ось люди, з якими ви були знайомi: вашi товаришi, вашi родичi, ваша мати... Всi вони впiзнали вас!

Корiнi оглянувся. В кiмнатi справдi було десятка пiвтора людей чоловiкiв i жiнок - i всi вони засуджуюче дивилися на iнженера...