...До палати вбiгли санiтари i лiкар. Корiнi лежав на пiдлозi з вишкiреними зубами. Лiкар нагнувся, послухав пульс:

- Кiнець! - сказав вiн. - Смерть! Викликали ще кiлькох лiкарiв, тi теж констатували смерть i склали акт.

Головний лiкар повiдомив шефа таємної полiцiї про смерть iнженера i додав:

- Ми вiдправляємо труп в морг. Завтра дiзнаємося про причину смертi. Гадаю, що вiд сильного нервового потрясiння!..

- Вiд чого б не було, - сказав шеф, - спасибi йому за те, що вiн позбавив нас вiд обов'язку розстрiляти його!..

...Того ж вечора тiло Корiнi було одвезене до моргу...

...Iнженер проснувся вiд холоду. Руки i ноги погано слухалися. Вiн розкрив очi i зацiпенiв вiд страху. Навколо на довгих столах лежали мерцi, загорнутi в бiлi простирадла. Волосся Корiнi наїжачилося вiд страху. Вiн ледве згадав, як потрапив сюди i що з ним сталося.

"Треба негайно тiкати звiдси", промайнула перша думка.

Корiнi зiрвався з твердого ложа, на якому сидiв, вiдкинув простирадло i пiдскочив до маленького вiконця. Надворi було темно. Можна тiкати.

Iнженер оглянув себе. На ньому була тiльки бiлизна. Iти в такому виглядi по вулицях не можна. Вiн, не вагаючись, роздягнув одного з мерцiв видно, той недавно попав пiд автомашину - ї одягнув сiрий пристойний костюм...

Через кiлька хвилин Корiнi вислизнув за дверi i зник в темрявi...

...А вранцi лiкарi i агенти таємної полiцiї зняли тривогу. Шеф дiзнався про все, що трапилося. Було вжито всiх заходiв, щоб iнженер не втiк за межi країни. Та пройшов тиждень, а всi спроби знайти його були безуспiшними.

- Йому, безумовно, допомогла англiйська розвiдка, - сказав шеф, - я й тодi думав, що це хитрий i пiдступний ворог...

...А Корiнi через мiсяць був уже в Англiї.