Здійснюючи хитрі фінти, робот пробився до стіни, погасив частину променів, аби не пошкодити панелі, а частину зібрав у сніп. Ошелешене масованим вогнем, зелене шумовиння на кілька метрів одступило. Цього було досить, щоб Кір з неймовірною силою рвонув на себе люк і вискочив з відсіку…
Капітан квапливо перевів інфразір на коридор, і всі побачили, як робот почвалав у вакуум-камеру.
За кілька хвилин по тому в динаміку почувся не зовсім рівний, але впевнений Кірів голос:
– Закінчив біоаналіз зеленої речовини, яка виросла у третьому відсікові. Речовина має м’яку кристалічну структуру. Та, беручи до уваги деякі ознаки, що я зараз їх перелічу, це, безсумнівно, жива матерія.
– Жива! – наче луна, обізвався Ярослав. Але Скеля і Борт замахали на нього руками.
Кір почав був перелічувати дані, засипаючи слухачів цифрами. Одначе Скеля обірвав його:
– Цифри запам’ятай. Доповіси потім. А зараз нас цікавлять тільки логічні висновки.
– Сподіватися на те, що перед нами високоорганізована матерія, не доводиться. Зелена маса являє собою конгломерат бактерій, які утворилися із спор. Причина такого бурхливого розмноження – сприятливі умови…
– Гіберелін, – пробурмотів Ярослав.
– Вид бактерій у межах Сонячної системи невідомий, – казав далі Кір. – Вони здатні розщеплювати на атоми речовину, засвоюючи її. Винятком є іонізований захисний пластик, що ним покрито стіни третього відсіку.
Залягла тривала мовчанка. Нарешті Микола Борт запитав:
– Невже в поведінці зеленої маси нема ніякого глузду?
– Не більше, аніж у діях хмари сарани, що надибала на своїй путі перепону, – сухо сказав капітан.
– Дозвольте сповістити, – знову пролунав голос Кіра, – кілька сот бактерій проникло в моє тіло. Вважаю за необхідне зробити собі інтенсивне гама-опромінення.
– Виконуйте,– віддав розпорядження капітан і крутнув верньєр.
На екрані знову з’явився третій відсік. Замішання, яке кілька хвилин тому тут посіяв Кір, уже вляглось. Зелена маса вирувала, бухла, зловісно перекочувала з одного краю до іншого. Що буде з кораблем, коли вона вирветься на волю? «Петро Голубничий» напевне загине…