
— У такому випадку ви, напевне, розумієте, що в мене є достатньо підстав для того, щоб затримати вас…
Димов мовчить.
— … але мені недавно трапився випадок признатися зовсім в іншому місці й з іншого приводу, що я людина сентиментальна… Тому йдіть спати. Якщо буде потрібно вас затримати, — ви нікуди не втечете.
Адвокат іде до дверей. В його ході немає бадьорості. Амністія, здається, не зовсім заспокоїла його. Що вдієш — людська слабкість: ми завжди прагнемо мати більше, ніж маємо.
Вичікую, поки зачиняться двері, й гашу ліхтар. Немає рації витрачати батарейку, хоч хтозна-коли вона знадобиться мені знову. Ми не в романах, де час од часу виймають із кишень ліхтарі, пістолети й американську гумку.
Кімната знову темна. Іду до вікна й, пойнятий легкою меланхолією, дивлюся у морок саду. Грудень — сумний місяць… А в сусідній кімнаті лунають невиразні голоси, які поступово посилюються й розвіюють мій сум. То скарбник і його вірна подруга. Проснулися й поквапилися зчинити сварку. Причина сварки не зрозуміла, та окремі епітети звучать з дивовижною силою. Ось так. Навіть у кімнаті мерця неспокійно. І все-таки тут не бракує деякого затишку, звичайно, порівняно з мокрими кущами.
Голоси за стіною поступово замовкають. Сварки, хоч які вони захопливі, теж стомлюють. Я, в свою чергу, також відчуваю деяку втому й дозволяю собі присісти на ліжко, де вранці лежав імпозантний небіжчик. У тиші виразно чути цокання будильника. Діла… Час здійснює свій нещадний рух. Життя вкорочується з кожним днем, та нема лиха без добра: з кожним днем наближається час одержання зарплатні. Ці будильники працюють трохи більше двадцяти шести годин… Чи заводить самогубець годинник перед тим, як випити отруту, — ось що цікавить мене. Бо цей будильник, безперечно, завели трохи раніше до того, як настала смертна година. Якщо самогубець — логічна людина, йому треба було б знати, що його піднімуть на страшний суд і без будильника. Але що ж то за логічна людина, яка сама себе вбиває? Щоб я оце завів будильник, а потім ковтав ціаністий калій… Ні, це звучить фальшиво. Небіжчик не був… таким… телепнем.
