Поліцейська дільниця в Крайстчерчі містилася на одній з центральних вулиць у старому, обвитому плющем двоповерховому будиночку. Коли б не вивіска біля воріт, жодному приїжджому ніколи б не спало на думку, що саме за цими стінами перебувають місцеві охоронці порядку. За будинком сад, а трохи далі — Оук-Рівер, невелика річечка. Колись Крайстчерч був оточений фортечними мурами та вежами, і ця річечка мала неабияке значення: не один рицар, одягнений в тяжкі залізні обладунки, знайшов смерть у її водах. Відтоді спливло добрих півтисячі літ, і річечка знову повернула дане їй природою призначення. Вона мирно в'юнилася між луків та полів і славилася на все графство своїми рибними багатствами.

Джордж Абернаті два роки тому одержав посаду начальника поліцейської дільниці в Крайстчерчі і невдовзі після цього був обраний головою товариства «Форель». І саме він вніс пропозицію очистити Оук-Рівер від баговиння та бруду і запустити в річку мальків. На змаганнях рибалок Джордж посів торік перше місце.

Окрім того, Абернаті ревно вивчав рідний край і багато часу проводив у міському архіві, порпаючись у старих рукописах та письменах. І не так давно він зробив велике відкриття, встановивши, що в шістнадцятому сторіччі Крайстчерч був рекордсменом по знищенню відьм. Двісті двадцять сім відьм різного віку було або спалено на вогнищі, або втоплено в Оук-Рівер — показник, яким не могло похвалитися жодне місто у графстві.