— Це повинна виявити поліція з Глазго, — зауважив Чед.

— Зараз ми можемо констатувати лише одне: згідно з вашими описами, можна припустити, що жінка ця не з Крайстчерча, — сказав Джордж.

Незабаром прибули чиновники слідчої комісії: старший інспектор Мідл, два його молодих помічники і сивоволосий згорблений дідусь, поліцейський лікар.

Усіх дуже здивувало зникнення трупа. Ретельно оглянули будинок і територію, що до нього прилягала, але нічого не знайшли. Кривава пляма на килимі залишилася єдиним свідченням того, що тут сталося. Старший інспектор Мідл сисав півблокнота, після чого спокійно залишив зі своїми супутниками Касл-Хоум, так нічого певного і не довідавшись.

— Якщо ці панове докопаються до істини, — уїдливо кинув Чед, — я заткну в землю залізний прут і чекатиму, поки він не проросте.

— В Крайстчерчі за зовнішнім благополуччям приховуються жахливі речі, — пересмикнуло Джун.

— Можливо, — задумливо сказав Чед. — Але поки ми ще нічого про це не знаємо. Мене, наприклад, зараз цікавить, що за людина ніжилася на садовій лаві у Фенвіка? Ладен сперечатися, що він — родич місіс Фенвік і посідає досить помітне становище в упорядкованому малесенькому світі високоповажного підрядчика. Чому це так? Фенвік не видається людиною, яка без всякої для себе вигоди може надати притулок будь-якому зачуханому родичеві і створити йому легке життя. Може, ти, Джордже, що-небудь знаєш про цю людину?

— Ні, не знаю, але я постараюсь довідатися.

— Мертва незнайомка щезла. Якби я не побіг до тебе і не лишив її саму в холі! Хоча б фотографію в найгіршому разі…

— Фотографії в нас немає. Що ж тепер базікати! — Джордж знизав плечима.

Джун вийняла з сумочки люстерко, пудреницю та губну помаду. Вона провела рукою по чорному гладенькому волоссю, яке дивно контрастувало з голубими очима. При цьому вона удавала, ніби слухає краєм вуха розмову чоловіків.