— У кабінеті Кранке я знайшов карту міста й навколишніх районів, — вказав на карту, розстелену на столі в Карого. — Звичайна карта, без жодних позначок, тому оберштурмфюрер Телле і не звернув на неї уваги. Тільки в одному місці, на захід од Бреслау, обведено олівцем місцевість у районі містечка Сведбург. Точніше, між Бреслау та Сведбургом, кілометрів за двадцять п’ять — тридцять від міста. Зверніть увагу, саме на таку відстань приблизно мусив від’їхати водій вантажного “мерседеса”, пам’ятаєте, він повернувся до “Цепеліна” через три години: за годину, зважаючи на завантажені прифронтові дороги, навряд чи від’їхав би далі, ніж на тридцять кілометрів, ще годину на зворотний шлях, решту — аби дістатися визначеного населеного пункту, влаштувати справи, вивантажити сейф…

— І ви вважаєте, — занетерпеливився Бобрьонок, — що сейф з секретними документами “Цепеліна” захований десь у районі Сведбурга?

— Ми із старшим лейтенантом не виключаємо такої можливості, — мовив Карий.

— Але ж ви казали, що штурмбанфюрер Краус прилетів на “юнкерсі”. Могли завантажити сейф у літак і відправити до Берліна.

Мохнюк похитав головою.

— Ні, — заперечив, — спочатку я і сам гадав так, але потім розпитав шофера — його разом з есесівцями, що несли службу в команді “Цепеліна”, відправили на передову, і він з цього приводу напився. Так от, лаявся останніми словами, ганьбив Кранке, звинувачував у зраді. Мені не вдалося встановити, куди саме він відвозив Кранке з Краусом, водій лише сказав, що чекав на гауптштурмфюрера, який разом з Краусом кудись їздив на “мерседесі”, але повернувся лише Краус, і шофер одвіз його на аеродром.

— А есесівці? — уточнив Толкунов. — Які вантажили сейф? Їх не розпитували? Чи вони також лишилися з Кранке?

— Ні, вони повернулися, і Телле відправив їх на передову. У мене склалося враження, що оберштурмфюрер поспішав з цим, щоб замести сліди. Розпитувати есесівців я не міг, це викликало б підозру.