

— А може, справді?.. Але тоді наша задача набагато полегшає. Треба тільки дістатися до еоцену.
Колін виліз із багажного відділення, неквапливо, мовби нічого й не сталося, підійшов до тих, що сиділи. Так, це все-таки була гарантія набагато відчутніша, ніж Мерсова пунктуальність. Втім, Ван її дещо перебільшив.
— Вирішили?
— Що ж, іншого виходу нема, — проказав Ван.
— Отже, пора.
— Зачекай хвилинку. Треба якось допомогти хлопцеві. Так чекати ці дві доби йому буде несила. Він просто може вмерти раніше через докори совісті.
Усі дружно кивнули. Так, докори совісті — це було серйозно. Мабуть, найстрашніша хвороба сучасності, хоч і не дуже поширена через відсутність причин захворювання.
— Його я беру з собою, — сказав Колін. — Справді, хлопець це ненавмисне…
Юрко звів на нього очі, і Колін аж жахнувся — стільки було в них подяки.
— Мало що там — допоможе мені в дорозі… — Годі було говорити, що він просто знешкоджує хлопчака.
— Ну, от і добре, — сказав Ван. — Він зможе в ці дні жити нормальним життям, якщо тільки активно, відчутно братиме участь у врятуванні товаришів. А тобі друга людина, справді, буде вельми доречна…
— Звичайно, — підтримала Ніна. — Дві доби фізичного часу — не жарт. З усіма твоїми тонізуючими ти можеш і не витримати. А вдвох — набагато легше. Зможеш перепочити, поки він сидітиме за пультом.
— Знаємо, як він сидить за пультом, — не втримавшись, пробубонів Колін. — Надто багато рестів треба мати для такого задоволення…
Колін поглянув на годинника.
— Пора! — сказав він. Кивнув Юркові:— Ходімо.
Хлопець скочив і не втримався — переможно рикнув, як його улюбленець рексик. Колін поморщився.
— Ну, так ви тут… обережніше з енергією, — сказав він на прощання. — Про всяк випадок перевірте маяк. А раптом у шахті виявиться ще чиясь експедиція… Тільки якщо вас заберуть — лишіть тут вимпел діб на три поки вистачить однієї батарейки. На знак того, що з вами все гаразд… — Він замовк і подумав, що сказав, здається, все. Чи ні? — І ще, все зайве перед відходом дехронізуйте. Нічого витрачати енергію, всякий мотлох тягти в сучасність…
