Погано. Либонь він запізниться додому. Погано й те, що в них нема жодної нитки, за яку можна було б ухопитися й розплутати цей клятий клубок…

А тут ще Устимчик базікає.

— Почекай, Федю, — Хаблак узяв лейтенанта за лікоть. — У мене ось яка думка виникла. Василь Васильович каже, а судмедексперт погоджується, що вбивство сталося двадцятого липня під час дощу. Маємо підтвердження метеорологів. Саме того дня був дощ. Та й зранку накрапало, а дощ пройшов між другою й п’ятою годинами. Вітер і досить сильний дощ. У таку погоду жінка, та й ще одна, навряд чи без діла пішла б на дніпрові схили. Чого вона там не бачила? Отже, йшла туди з кимось. Знайшов привід, щоб заманити, ну, далі самі розумієте…

Дробаха подмухав на кінчики пальців. Сказав задоволено:

— Логічно міркуєте, капітане. Проаналізуємо факти далі. Як на мене, злочинець перестарався — все в нього розраховане на те, щоб збити нас з вірного шляху. Версію про згвалтування, мабуть, треба відкинути, вона вигідна, певно, лише злочинцеві. Що ж залишається? Хаблак має рацію: заздалегідь обдумане вбивство. Причому злочинець намагався заховати труп, тобто виграти час. Розумієте, щоб замести сліди… Вважаю, вбивця знав свою жертву й був зацікавлений в тому, щоб усунути її з дороги.

Хаблак і Устимчик уважно слухали Дробаху. Устимчик перестав недбало погойдувати ногою, іронічна посмішка сповзла з його обличчя. Поступово щось прояснювалось… В плутанині фактів, у догадках народжувалося те, що визначало версії, хай ще дуже умовні, можливо, далекі від істини, але це вже був коридор, яким вони, поки що навпомацки, могли просуватися вперед.

Власне кажучи, Дробаха в ці хвилини не робив особливого відкриття. І в Хаблака, і в Болотова якоюсь мірою вже виникали думки, висловлені слідчим, — та не кожен може просто й переконливо підсумувати навіть відоме, одразу відкинути непотрібне, вибрати з багатьох фактів найсуттєвіші. Боязнь загубити в цьому складному переплетінні, здавалось би, знайдену нитку примушує багатьох триматися за цілий клубок. А це зв’язує руки, сковує ініціативу чи, навпаки, розпорошує уяву криміналістів, спрямовує її на другорядні, дрібні факти. І в тому, і в іншому випадках результат може бути тільки один: поразка слідства.