— Правильно, багато хороших речей роблять талановиті американці. Але чому, скажіть, у вашій країні такий ображений, принижений той, хто працює? Чому праця не приносить людині радості і щастя? Чому, ненавидячи свою роботу, люди все-таки працюють? Чому ви прославляєте великих бізнесменів і плюєте з хмарочосів на рядового трудівника? Чому США не виростили своїх учених, здатних розщепити атом і створити атомну бомбу? Створював бомбу справжній іноземний легіон — німці, датчани, англійці, норвежці, угорці, італійці. Чому Америка не порадувала світ великими композиторами, балеринами, акторами, а змушена експортувати Артура Рубінштейна, Тосканіні, Рахманінова, Стоковського, Стравінського і багатьох, багатьох інших? Чому в країні, яка виробляє більше половини промислової продукції всього світу, має висотні палаци, що сяють склом, алюмінієм, нержавіючою сталлю, сімнадцять мільйонів американців живуть в непридатних для житла будинках? Як поєднати хмарочоси з клоакою Бауері і Гарлему? Трущоби Бауері існують у Нью-Йорку з давніх-давен, але ви не підрахували, скільки там гине бездомних людей від холоду й голоду. Зате ви охоче підраховуєте інше. З вашої преси відомо, що в Нью-Йорку розкошують півмільйона кімнатних собак, їх стрижуть і голять спеціальні дорогі собачі перукарі, їх годують в особливих собачих ресторанах. Хутровики підбирають для собачих кожушків шкурки соболя, песця, норки. В ювелірних магазинах продаються собачі ошийники з брильянтами. На заводах і фабриках виробляють собачі вітамінні таблетки, консерви, панчохи, рукавички, попони, дзвіночки, манікюрні прилади і навіть рожеву пахучу водичку для полоскання і облагородження собачої пащі. Американці такі винахідливі, що поруч з людським хай сосайєті створили і собаче вище товариство. Браво, волелюбні американці!