- Сідай, дідунику, їж, поки не вичахло… О, далеко не завжди величає мене Оришка дідуником! Якщо вона так звертається до мене, то це означає, що вона зовсім грайливо сьогодні настроєна.
- Я ще й не проголодався, бабунику… Недавно мене тут дівчата пирогами пригощали.
- Та я бачу, що розшарівся, як півень… Мабуть, уже і в льох забігав до тієї вертихвістки? Це вона про комірницю.
- Забігав, але не випив і наперстка. Поспішав - за секаторами бігав.
Оришка на мене одним оком свариться, а другим - сміється
- Так і повірила… їж.
Біда мені, що я такий шаркий та червонощокий, що енергія з мене джерелом б'є. Багатьом здається, що Братусь завжди під градусом, завжди напідпитку, а між тим, я від природи такий рухливий та повнокровний.
- Хто-хто, а ти, Оришко, мусиш уже знати, від чого я шаркий: перцю стрючкуватого багато вживаю, а він розганяє кров. Дівчат моїх там не зустрічала? До вас поїхали, на ферму.
- Бачила: перегній накладають. А ти що - скучив уже за котроюсь?
- Та майже… Це ти з ними і посваритися встигла?
- Ні, я їх зоддалеки, з дому бачила. З кіношниками вранці посварилася - другий день на фермі товчуться.
- Не тим боком тебе знімають, чи що?
- “Товаришко Братусь, сядьте нам отак та робіть отак…” Жевжики, вони мене вчать, як корів доїти! “Ви, кажуть, ремствуєте і виражаєтесь, бо не знаєте, скільки коштує наш фільм… Тисячі з'їв! А ваше молоко? Що це за продукція? Та якщо навіть ви трохи й недодоїте, щоб стати героїнею, то ми вам купимо десяток тих відер молока, тільки ж підкоріть ви нам свій процес, кидайте, коли ми скомандуємо: годі!”
- Не зважай ти на них, Оришко… Вони ще, видно, відсталі.
- Оце ви, кажу, так міркуєте? Ви думаєте, я сама не спромоглася б купити отой десяток відер молока? Купила б і молоко, і вас з вашим фільмом! Та хіба я лише за відрами женусь? А корови, а режим, а досвід? На якому базарі ви купите досвід наших майстрів колгоспного тваринництва? Може, якраз я хочу найвищих удоїв досягти, досвіду собі такого набути, щоб усі потім доярки України його переймали!… Відчитала їх, гемонів, як сама хотіла, аж полегшало на душі.