Лікар підвівся, сховав у шкіряний чемоданчик хусточку та інструменти, надів капелюха, глянув на Абакума і знизав плечима.
Славі Ковачев подивився на годинник.
— Товаришу Аврамов, — почав він суворим голосом, — о котрій годині, на вашу думку, ця людина втратила свідомість, і через який час після цього настала смерть?
Абакум і лікар посміхнулися майже одночасно.
— Мені здається, що тут видима смерть настала не зразу, — сказав Славі Ковачев і нахмурився.
— Докторе, — почав Абакум, випускаючи з рота сизий клубок диму, — дозвольте мені розшифрувати думку колеги Славі Ковачева. Він хоче знати, чи були годину тому, тобто тоді, коли я прийшов сюди, ознаки життя в тілі цього нещасного. Ковачев вважає, що я не вжив заходів, щоб своєчасно втрутилась медицина і зробила ін'єкції адреналіну і камфори, штучне дихання, масаж серця тощо, і позбавив медицину останньої можливості якось врятувати, в усякому разі спробувати врятувати життя людини. Ось сенс запитання.
Лікар Паруш Аврамов зняв капелюха. За скельцями його окулярів промайнула холодна посмішка.
— О котрій годині ви зайшли сюди? — повернувся» він до Абакума.
— Об одинадцятій годині сорок хвилин, — спокійно відповів Абакум.
— На жаль, — сказав лікар, переводячи погляд на Славі Ковачева, — було занадто пізно для подання будь-якої допомоги. Бідолашний прийняв отруту на годину раніше — приблизно о десятій тридцять.
— А через п'ять хвилин він був уже мертвий, — Абакум посміхнувся поблажливо, але беззлобно. — Коли б ви пояснили товаришеві Ковачеву, що в даному випадку діяла не якась отрута, а ціанистий калій, то він ні в якому разі не держався б за свою так звану «фатальну» годину. Він, напевно, одразу згадав би, що ціанисті сполуки діють на людський організм миттєво. Припиняючи процес поглинання кисню клітинами, тобто позбавляючи їх можливості дихати, ціанистий калій вбиває весь організм за якихось дві-три хвилини. Так же, товаришу Аврамов? У даному разі типові ознаки отруєння ціанистим калієм цілком очевидні. Коли я прибув сюди, нещасний уже захолонув, він давно перестав дихати. Навіщо ж було здіймати паніку, викликати швидку допомогу? Цей час, товаришу Ковачев, мені був потрібен для зосередженої і корисної роботи, і я використав його дуже добре.