Голос тигра. Аум!

Валєрік б'ється головою в стіну. Всі випивають.

Василь Гнатович. Валєріку більше не наливать.

Енгельс Гасанович. Хароший малшик, маладой. Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай! (Енгельс Гасанович дістає з-під краваті диню…)

Валєрік. Діана! Діана!

Енгельс Гасанович. Зачєм тібє етот дєвушка, гилупий!

Василь Гнатович. Щас всі випиваєм по другій і расказуєм охотничі і рибальські історії!

Сірьожа (запопадливо.) Правильно, Василь Гнатович…

По команді вождя компанія випиває.

Василь Гнатович. От ти і починай, щоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.

Сірьожа. Ну слухайте. Гасанович, не совайте там рукою под одіялом, а то не слишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А його собака був такий, з довгими вухами, волохатий…

Жора. Ето спанієль!

Сірьожа. Ну цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться — тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти — хуя тобі, не витягне, отакена щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі… Десь кілограм на триста…

Жора. Ховайте стакани! Діна йде!

Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.