Піфодік

Старайтеся! Кухарів піду провідаю.

За ними треба пильнувати. Чи не краще

Змусити їх обід готувати в льосі,

Готове ж нагору в коробах тягати?

А раптом, що наготують, те внизу зжеруть?

Вгорі усі без обіду, а внизу – обід!

Та що ж я розпатякався, неначе справ немає,

370 І повний дім грабіжників!

(Іде.)

Евкліон, Конгріон. Евкліон

Хотів я побадьорити себе, свій дух підняти.

Сьогодні до весілля дочки відправився

На ринок: рибу запитую - дорого.

Баранина, яловичина, телятина,

Тунець, свинина, - що не візьми, усе дорого,

I тим ще дорожче: грошей не було.

Пішов з досадою, зовсім нема за що купити.

Ось так уникнув я рук розбійницьких.

Дорогою сам собі так надумався:

380 “Розщедришся у свято неощадливо,

Прийде нестача в будень”, - і чітко

Я серцю і шлунку думку цю послав,

I дух мій моє рішення прийняв,

Як весілля справити з меншими витратами.

Вінки купив, ці пахощі

Покладемо на вівтар Лару нашому

Нехай дарує щастя шлюбу дочки!

Та що це? Відкриті в нашому будинку двері,

I галас усередині. Лишенько! Чи не грабують?

Конгріон (у будинку)

390 Горщика спитай більшого в сусідів: оцей малий,

Нічого в ньому не вміщається.

Евкліон

Горе, я пропав!

Ій-їй, горщика мого шукають! Тягнуть золото!

Рятуй мене! На допомогу, Аполлоне! Убий

Стрілою крадія мойого скарбу:

Ти раніш допомагав іншим у таких справах.