Торговці полотняні, взуттярі,

Шевських справ умільці, черевичники,

Сандальники стирчать, стирчать чистильники

Сукнороби кричать, кричать ладнальники,

Корсетники стирчать, стирчать розкрійники.

Ну, здається, розрахував: на місце їхнє

Іншим числа немає; мов чати, обступають дім

Шерстильники, бахромники, сундучники.

І їм розрахунок. Подумаєш, відпущені –

З’явились фарбувальники-шафранники,

520 Й непотріб якийсь завжди чогось чекає50.

Евкліон (убік )

Гукнув би, так шкода: обірве він свою

Промову про жіночі звичаї. Нехай додасть, нехай!

Мегадор

З ледарями всі розрахунки скінчені.

Прийде голодний воїн, грошей вимагає.

Йдуть до міняйли, з ним рахунки зводяться.

Не ївши, стоїть вояк, на платню все

Сподівається. Зведено рахунок з міняйлом,

530 І борг за ним самим ще виявиться,

А воїна запевнили, що виплата наступного дня.

І багато неприємностей від інших витрат,

З них нестерпніша – з великим посагом пов’язана.

Під повною владою чоловіка безприданниця:

Дружина з приданим – чоловіку розорення.

А, родич біля дверей, Евкліон. Ну, що?

1 Напевно, деякі професії ремісників вигадані з метою досягнення комічного ефекту, викликаного успадкованим від арістофанового театру акторським прийомом (“pringos“ – задуха – довга репліка виголошувалася актором єдиним подихом) зі збереженям рими.

СЦЕНА ШОСТА

Мегадор, Евкліон Евкліон

Твоєю мовою я насолоджувався.

Мегадор

Чув?

Евкліон

Усе, від початку до кінця.

Мегадор

А мені,

Однак, було б іще приємніше,

540 Коли б ти вбрався до весілля доньчиного.