— А що як повести жовтенят на екскурсію в зоопарк?
— До екскурсії ми прочитаємо про всіх диких тварин і вразимо жовтенят знаннями,— підтримав мене Павлик.
— Непогано придумали,— усміхнулась вчителька. Але як тільки Іраїда Кіндратівна нас відпустила, я сказав Павликові:
— Ми б уже сьогодні завоювали авторитет, якби Іраїда довше затрималася в роздягальні.
Павлик, як завжди, зі мною не погодився:
— Боюся, що сьогодні ми діяли не зовсім правильно,— замислено мовив він.
Показова екскурсія
Два вечори просиділи ми з Павликом у шкільній бібліотеці за читанням праць відомого дослідника диких тварин Брема. Павлик вивчав хижих і декоративних птахів, а я — звірів.
У неділю я прийшов до школи раніше, ніж ми домовились. Але там уже були Павлик, вухатий снайпер Вадик і худенька, довгонога Світланка з якимось кучерявим карапузом.
— Ось, помилуйся,— кивнув у бік карапуза Павлик,— братика з собою привела. Навіть не розуміє, що в нас не розважальна прогулянка, а пізнавальний збір-екскурсія.
— Не піду без Антона! — тупнула ногою Світланка і заплакала.
Антон теж відразу ж насупився і підтримав її гучним ревінням. Павлик розгубився.
— Уявляєш, що буде, коли вони всі почнуть приводити на збори молодших братів і сестер!
— Не бійтеся,— сказав нам вухатий Вадим,— я не приведу. В мене їх нема.
— Гаразд, візьмемо Антона. Може, його нема з ким залишити,— примирливо сказав я і відвів Павлика в бік: — Не гарчи на них, а то ми не зуміємо завоювати авторитет!
Павлик тяжко зітхнув і сказав Світланці:
— Нехай іде, але щоб це було востаннє.
Антон миттю перестав плакати і смикнув сестру за рукав: