Тітка Люся стояла у ванній, піднявши поли халата; перед нею на табуретці сидів Сніжок і спокійнісінько відгризав з гарної туфлі тітки Люсі хутряний помпон. На другій туфлі помпона вже не було.

Дядько Боря схопив кочергу, але Кешка заступив йому дорогу; Сніжок тим часом сплигнув з табуретки і потаскав помпон до дірки. Там він зупинився. Кешці здалося, що він подивився на нього і підморгнув. Потім щур засунув помпон у дірку і зник.

Після цього тітка Люся цілий тиждень ходила в кухню, а особливо у ванну, зі шваброю. Дядько Боря вітався з Кешкою дуже холодно. А Мишко, зустрічаючи свого приятеля, завзято тер під носом і казав:

— Нічого, Кешко, не хвилюйся… Він там, мабуть, гніздо звив.

Кілька разів до хлопців доходили чутки, ніби в сусідніх квартирах просто вдень з’являється відважний білий щур і в людей на очах краде різні продукти. Мишко і Кешка дуже боялися, щоб Сніжок не потрапив у пастку для щурів. Однак незабаром чутки про нього припинилися: мабуть, Сніжок назавжди покинув цей будинок.

ПІРАТ

Увечері мама шила Кешці новий костюм, а сам він сидів у коридорі і вистругував собі шаблю. На завтра було призначено гру в піратів. Загін Мишка вирішив захопити в полон суворого ангорського кота Горинича. Горинич був волоцюга і бандит. Він уже кілька років жив на горищах, у підвалах, невідомо чим харчувався і страшенно вив ночами на верхніх площадках сходів.

Так от, Кешка вистругував собі шаблю і раптом почув, як хтось тихесенько шкрябає двері.