— Серйозний звір… Живи.

Таким чином, цуценя поселили у квартирі. Кешка весь вечір годував його, чистив, навіть забув про свою шаблю. Мріяв, що виростить з Пірата грізного прикордонного пса.

Наступного дня Кешка вийшов з Піратом у двір. Старенька двірничка, тітка Настя, підмітала великою мітлою тріски. Кешка поважно водив цуценя на мотузку, чекаючи Мишка.

Мишко пішов зі своїм третім класом на екскурсію в залізничний музей. Кешка чекав терпеливо, — хай Пірат повітрям дихає, загартовується. Нарешті Мишко прийшов, ще здалеку помахав портфелем.

— Це твій?..

Кешка розповідав, як до нього потрапило цуценя, а Мишко поліз уже лоскотати цуцика за вухом.

— Хороший пес… Як його звуть?.. Давай з нього шукача виховаємо, га?

— Добре, — погодився Кешка.

Підійшов і Круглий Толик.

— Треба йому іспит влаштувати, — сказав він. — Дайте що-небудь понюхати.

Мишко підніс Піратові до носа свою ногу.

— Нюхай, Пірате… Ану, нюхай!..

Але замість того, щоб нюхати, Пірат вп’явся у Мишкову холошу і почав мотати головою на всі боки і гарчати. Мишко сяк-так вирвався від нього і швидко заховався за стосом дров.

— Шукай, Пірате! — скомандував Кешка. Цуценя натягло мотузок і метнулося до дров. Хлоп’ята бігли за ним. Пірат оббіг дрова, за якими притаївся Мишко, і помчав далі.

— Не туди! — кричав Кешка.

Раптом з дров прямо на Пірата звалився Горинич. Кешка випустив повідець. Потім вони з Круглим Толиком кинулися було рятувати цуценя, однак Горинич так сильно зашипів і так настовбурчив свій хвіст, що бійка з ним могла кінчитися погано. Пірат почав тікати, але Горинич одним стрибком догнав його і звалив. Цуценя жалібно заскавуліло, а кіт став над ним, покачав його лапою, немов клубок ниток, і сів поруч.

— Мишко! — закричав Толик. — Горинич Пірата заїдає!