Толик діловито відлічив йому сім штук.

Хлопчак засунув у рота зразу кілька трубок. Інші діти помчали додому по копійки, і незабаром Толик жваво торгував, розхвалював свій товар, пояснював, як ним користуватися.

Торгівлю було припинено, коли в Толика залишилося всього-на-всього три трубки. До стосу підійшли Мишко з Кешкою.

— Мишку, гляди, що я винайшов!.. — загукав Толик, відштовхнувши покупця в червоному башлику. — Поглянь, сидів-сидів і винайшов…

— Винахідник! У малюків копійки видурюєш, жаба!.. — Мишко войовничо сплюнув Толикові під ноги. — Ми з Кешкою все бачили з парадного… Куркуль ти! Капіталіст! Буржуйська морда!

Мишко з Кешкою гордо відвернулися і пішли геть. А Толик, задихаючись від образи, побіг додому.

— Завидно, що я винайшов… — Толик несамовито накручував папір на олівець, намазував шви гуміарабіком. — Завидно, що я апарат купую. А ще товариші…— Спохвату він попадав забрудненими пальцями в рот. Язик йому щипало від клею. Очі щеміли. — Стривайте, стривайте… ще попросите апарата…

Коли Толик знову вийшов з повною коробкою трубок, увесь двір гудів. На колоді біля дров сиділи Мишко з Кешкою і сміялися.

— Ану, підходь!.. Найновішии винахід круглого Тольки — музична флейта!.. Беріть безплатно!.. Ану, кому?

Мишко й Кешка виймали із зошита кольорові аркуші і спритно скручували трубки. Вони віддавали їх малятам замість тих, що розкисли.

— Ану, підходь!..

— Ви не маєте права, — запротестував Толик. — Це мій винахід.

— А ми й не кажемо, що наш, — відповів Мишко й закричав ще гучніше — Найновіший винахід великого винахідника — Тольки Круглого!.. Музична флейта! Безплатно!..

Толик побіг додому, кинув усі свої трубки в грубу і підпалив їх.

«Хай, — думав він, дивлячись на вогонь, — я їм ще відплачу. Вони ще пострибають».

І така нагода незабаром трапилася.

Толик повертався зі школи і побачив Мишка. Мишко витягував з підвалу цілий мішок старої шпалери. Поруч стояв Кешка і допитувався: