Ні, сер, не треба сміятися. Ось і Хаббл теж сміється, коли я кажу йому про це, але нічого іншого від нього не можна й чекати! Боб ніколи не виходив у море. А духи не приходять до пивних стойок. І якщо вже вони облюбують якесь судно, то радості не жди.

Добре, що вони обмежилися тільки слоном. А могли вхопити кого небудь із нас. Адже зник під час шторму малюк Брук, а у мене в житті не було друга, ближчого за нього. Написали, що його змила хвиля. Це Брука?! Малюка Брука, який міг танцювати жигу, добру стару жигу — у найсильнішу бовтанку?

Ну як, сподобалася історія? Ви надрукуйте її в газетах. І розпишіть, як умієте, а ви вмієте, я це бачу! Потім прийдете сюди і дасте мені те, що, на ваш погляд, я заробив.

Так, сер, чудова у вас сигара. Давно не палив такої, дуже давно. Так само давно, як не виходив у море. І взагалі мені не весело, ох як не весело…

Бенджамен Глезбрук — лейтенант портової поліції:

— Н-н-нда… Так. Так… Зрозуміло… Все зрозуміло. Не тягніть, а то ми і до різдва не доберемось до суті. І-е-е-ех! Пробачте, сер не спав майже всю ніч. Перевіряли одне суденце. Якихось поганеньких триста тонн, а роботи до біса.

Отже, слухаю вас, містер… містер… ага, Хьюсон. Дозвольте, Хьюсон… Хьюсон… Скажіть, це не вас позаторік арештували за контрабанду жіночою білизною? Не вас! А може, це був ваш брат? Нема брата? Тоді пробачте. Ну, слухаю вас, містер… Біссен. Ах, пробачте, містер Хьюсон!

Як? Біллітер? Ну так би одразу й казали! Мій дуже добрий знайомий! Я брав його торік. І про це навіть писали докладно в газетах. Що? В 1938-му? А ви не плутаєте, містер… Хьюсон, звичайно? Гм, тоді це інший Біллітер. Доведеться ворушити справи…