Коли з'явилися на нашiй планетi бiлi звiрi?

Лiтописи про них не згадують. Правда, iсторики знаходили свiдчення про рiзнi чудовиська, але при уважному вивченнi виявлялося, що то не бiлi звiрi.

Вони мають iще одну назву - "небеснi". Ця друга назва зацiкавила мене. Звiдки й чому вона з'явилася? Витончена фантазiя, вигадки мiстикiв, злий задум жерцiв, якi лякали непокiрних? Чи в цьому криється якесь свiдчення?

У працях iсторика Ертауна я натрапив на розповiдi мисливцiв з племенi чафхiв. Чафхам, як вiдомо, не можна цiлком довiряти, однак їхнi оповiдi здалися менi цiкавими.

Четверо мисливцiв, що полювали на горбах поблизу озера Ланi, нiбито бачили, як на небi, подiбно до блискавицi, з'явилася розжарена куля. Вона впала на берег озера в болото. На мiсцi її падiння здiйнявся стовп пари, почулося гучне сичання.

Мисливцi попадали на землю, закривши очi руками. Коли сичання стихло, люди побачили на кулi розколину. Одного з мисливцiв послали по вождя.

Але й вождь, ясна рiч, не мiг пояснити появи "небесного дарунка". Вiн просто звелiв вiднести кулю на Священну гору.

А за кiлька днiв, пiд час одного з молитовних ходiв на Священну гору, мисливцi побачили бiлих звiрiв. Чафхи запевняли, що тодi звiрi були зовсiм маленькими. Жрець оголосив їх священними тваринами.

Одного з них жрець принiс до храму. Вiн годував його з рук, i звiрятко швидко звикло до людини: прибiгало на поклик, розумiло деякi слова. I росло, перетворюючись у слухняного звiра-охоронця. Якось вiн навiть врятував священнi храмовi таблички вiд грабiжника. Жрець саме був у саду, коли з храму почувся нестямний крик. Прибiгши в храм, служитель культу побачив мертвого грабiжника з прокушеною бiлим звiром потилицею.