Кiлька рокiв тому було засноване товариство "братiв по космосу". Дослiдивши чимало старовинних книг, лiтописiв та легенд, засновники його дiйшли висновку, що практично всi цi джерела в той чи iнший спосiб засвiдчують: Землю вже не раз вiдвiдували посланцi iнших планет, вони мали контакти з землянами i зараз продовжують стежити за розвитком нашої цивiлiзацiї. Але не втручаються у нашi справи, чекаючи такого рiвня технiчного розвитку землян, який дасть змогу вступити в контакт, не боячись негативних наслiдкiв. На жаль, поки що бiльшiсть людства скептично ставиться до цього. Навiть тi факти, що здаються незаперечними, втрачають свою цiннiсть через прагнення газетярiв до сенсацiй, через усiлякi правдивi й неправдивi свiдчення вчених. А от вашi плити - неспростовний доказ того, що на Землi вже iснувала високорозвинена цивiлiзацiя.

I, врештi, не так уже й важливо: є цi, як ви кажете, "забутi письмена" кам'яними вiзитками iнопланетян чи їх слiд вважати заповiтом високорозвиненої цивiлiзацiї землян. Так чи iнакше, ми, члени органiзацiї "космiчних братiв", кровно зацiкавленi в iснуваннi вашої колекцiї, у науково-технiчному прогресi i в пропагандi iдей космiчного братства. Проте ми нiколи не вдавалися нi до яких брудних акцiй, як це роблять члени органiзацiї "стражiв". I прийшли сюди лише тому, що дiзналися: вашим плитам загрожує знищення. Ми не можемо допустити, щоб "стражi" постали перед суспiльством у виглядi принципово нової соцiальної сили. Такої собi полiтичної партiї поза полiтикою.

- Але ж i ви до цього прагнете, - в'їдливо докинув доктор Мiкейрос. йому вже добряче остогидла вся ця гра, в яку його так уперто намагаються втягнути.

- Не заперечую, прагнемо, - стенув плечима Кодар, незворушно дивлячись на Мiкейроса. - Проте, хоч би як ви ставилися до "стражiв Землi" i до нас, допомагати мусите нам. Це у ваших iнтересах. Та й усiєї науки. Розраховуючи на вашу допомогу, ми виходимо саме з цього.

5

Мiкейрос почув цей страшний зойк у напiвснi, впiзнав голос Олiвейри i, вже остаточно прокинувшись, ще якусь мить лежав iз заплющеними очима, вважаючи, що то йому причулося. Невдовзi крик повторився, але то вже кричала не Олiвейра. З подвiр'я, звiдкись вiд ущелини, долинув до нього через вiдчинене вiкно короткий i хрипкий крик, схожий на ричання смертельно пораненого звiра. Пiдхопившись, Мiкейрос кинувся до вiкна, проте нiчого не побачив.