Хоч я не психолог, але подумав: "Здається, я знаю, що завело цього хлопчиська на слизьку дорогу. Вiн дуже марнославний, але не може заробити слави добрими вчинками, то хоче здобути поганими".

Де й подiлася лагiднiсть з князевого обличчя. Вiн стиснув губи i буркнув до Бороданя:

- Бери пиво i ходiмо на яхту.

Потiм, удаючи, що не помiчає пiдлiткiв, звернувся тiльки до пана Анатоля. Однак його слова були адресованi Чорному Франековi.

- Ви питали про мої рибальськi плани. Я, любий добродiю, спробую ловити на Озерищi судакiв. А мiй приятель, - вiн показав на Бороданя, кiнематографiст-аматор, має намiр зробити фiльм про рибалок зi спiнiнгом. Вiн накрутить короткий навчальний фiльм про те, як саме я ловлю рибу за допомогою блешнi. Потiм ми покажемо цей фiльм у нашому гуртку Польської спiлки рибалок.

- Де? Де ви ловитимете? - спитав пан Анатоль. - Я хотiв би хоч раз побачити, як ви закинете спiнiнг. Чи, може, мiсця вашого рибальства таємниця?

Обличчя в князя знову стало доброзичливе.

- Я ловитиму бiля мису Судака, - вiдповiв вiн.

- Зовсiм не знаю, де це, - сторопiв лицар спiнiнгу. - Я уважно читав путiвник по Озерищi, але такого мису там не було.

- Можливо, - погодився пан Краватик. - В одного знавця Озерища я купив карту з позначеними на нiй мiсцями, де ловиться яка риба. Цей знавець озера скористався назвами, що їх вживає мiсцеве населення. Янеку, - звернувся вiн до Бороданя, - може, принесеш з яхти нашу карту? Ми покажемо добродiєвi, де розташований мис Судака. Його цiкавить мiй метод...

Бородань збунтувався.

- Сам принось ту карту. А зрештою, менi здається, ми забули її дома.

Сказавши це, вiн узяв з пiдлоги ящик з пивом i, сердито бурмочучи щось собi пiд нiс, вийшов iз закусочної.

Авторитет князя знову захитався. "Його свiтлiсть" квапливо скiнчив розмову.