Він відчинив пилосос і все, що там було,висипав на килим.

Вийшла велика сіра брудна купа.

- Ой, треба було спорожнити його в паперовуторбинку! - сказав Малий.

- В паперову торбинку?.. Хіба в казці так? -мовив Карлсон.- Хіба в казці мисливецьрозпорює вовкові живота й витягає ЧервонуШапочку в паперову торбинку, га?

- Ні,- відповів Малий.- Звичайно, ні.

- Ну, то й мовчи,- сказав Карлсон.- Невигадуй того, чого в казці немає, а то я неграюся.

Більше він нічого не міг сказати, бо з вікнаповіяв вітер, і йому в ніс набилося повнопилюки. Карлсон не витримав і чхнув. Чхнувпросто в сіру купку. І тоді звідти знявсявгору малесенький папірець і впав якразМалому до ніг.

- Глянь, та це ж Червона Шапочка! - втішивсяМалий і хутко схопив запорошену марку.

Карлсон був задоволений.

- Ось що я зробив,- мовив він.- Раз чхнув івсе владнав. Тепер ти вже, мабуть, нерепетуватимеш через свою Червону Шапочку!

Малий витер марку. Він був дуже радий. Таось Карлсон чхнув удруге, і хмара пилюкизнов знялася з підлоги.

- Відгадай, хто найкращий у світі чхач? -мовив [390]

Карлсон.- Я можу чхати, аж доки вся пилюкаляже туди, де вона й була раніше. Чекай,зараз побачиш!

Проте Малий не слухав його. Він поспішивнаклеїти свою марку.

- А серед хмари пилюки стояв Карлсон і чхав.Він чхав і чхав, а коли скінчив, то майже всякупка пилюки зникла з підлоги.

- Бачиш, і не треба ніякої паперовоїторбинки,- мовив Карлсон.-Тепер уся курявалежить там, де й завжди. І всюди лад, як я йхотів. Я не граюся, коли трохи не приберу щей у себе.

Та Малий дивився тільки на свою марку. Вінуже наклеїв її, і вона була така гарна!

- Тобі що - прочистити ще раз вуха? - спитавКарлсон.- Ти не чуєш? [391]

- Що ти сказав? - спитав Малий.