«Хай-но Крістер завтра знов почнехвалитися своїм Йофою, я йому розповім проКарлсона. Чого вартий Йофа проти Карлсона,що живе на даху! Так я йому й скажу». [275]
І все-таки нічого в світі Малий так непрагнув, як мати свого власного пса.
Карлсон перебив його думки.
- Я б залюбки трошки розважився,- заявиввін і цікаво озирнувся довкола.- У тебе більшенемає парової машини?
Малий похитав головою. Ага, парова машина.Добре, що згадав! Адже Карлсон тепер тут, імама з татом можуть переконатися, що вінтаки існує. І Боссе з Бетан теж, якщо вонитепер дома.
- Хочеш піти познайомитися з моїми мамою ітатом? - спитав Малий.
- Залюбки! - погодився Карлсон.- їм будедуже приємно зустрітися зі мною - адже ятакий вродливий і розумний...- Карлсон почавзадоволено походжати по кімнаті.- І до міризатовстий,- додав він.- Чоловік у розквітісил. Твоїм мамі й татові буде дуже приємнопознайомитися зі мною.
Саме тієї миті з кухні долинув ледь чутнийзапах смажених [276] тюфтельок, і Малий згадав,що скоро буде обід. Подумавши, він вирішивпочекати, поки скінчиться обід, а вже тодізнайомити Карлсона з мамою і татом. Бо ждоброго мало виходить, коли мамам заважаютьсмажити тюфтельки. А крім того, тато чи мамаможуть раптом завести з Карлсоном розмовупро парову машину або плями на книжковійполиці. Ні, цьому треба запобігти. Будь-щотреба запобігти. Під час обіду Малий ужепостарається, щоб мама й тато зрозуміли, якїм слід ставитись до найкращого в світімашиніста. Треба тільки мати час. Поки пообідають,він це владнає. А тоді запросить усіх іповеде до своєї кімнати.
«Прошу, ось вам Карлсон, що живе на даху»,-скаже він.
Як же вони здивуються! Ото буде смішнодивитися на них!
Карлсон раптом перестав ходити по кімнаті.Він завмер на місці й почав принюхуватися,