Та Карлсон сидів на ліжку, роззявивши рота,мов пташеня, і Малий поспішився з ложкою донього.
- Всип у мене велику дозу,- попросивКарлсон.
Малий так і зробив.
Потім вони посідали і мовчки почаличекати, поки в Карлсона спаде гарячка. [307]
За півхвилини Карлсон заявив:
- Твоя правда. Ці ліки не помагають відгарячки. Дай тепер мені шоколадку.
- Тобі дати шоколадку? - здивувався Малий.-Адже я виграв заклад!
- Авжеж, виграв ти, отже, мені треба датишоколадку, щоб я хоч нею втішився. Немає насвіті справедливості! А ти просто поганийхлопчисько, хочеш з'їсти шоколадку тількитому, що в мене не спала гарячка!
Малий неохоче дав шоколадку Карлсонові.Той миттю надкусив її і сказав:
- Чого ти похнюпився? Ось коли я наступногоразу виграю, шоколадку одержиш ти.
Він швидко жував, а як доїв шоколадку доостанньої крихти, то ліг горілиць наподушки й тяжко зітхнув:
- Які нещасні хворі люди, і я теж нещасний!Не інакше, як доведеться спробуватиподвійну дозу ліків, хоч я більше не вірю, щовони допоможуть.
- Та ні, я певен, що подвійна доза допоможе,-квапливо сказав Малий.- Давай закладемося!
Малому не гріх тепер було теж схитрувати.Він нітрохи не вірив, що гарячка в Карлсонаспаде навіть від потрійної дози тих ліків,але йому дуже хотілося цього разу програти.В нього лишилася ще одна шоколадка, і вінмав її дістати, коли виграє Карлсон.
- Ну що ж, давай закладемося,- погодивсяКарлсон.- Приготуй мені подвійну дозу! Колитреба збити гарячку, то нічим не сліднехтувати. Треба геть усе спробувати йподивитися, що з того вийде.
Малий приготував подвійну дозу ліків івсипав їх Карлсонові в роззявлений рот.
Потім вони знов посідали й мовчки почали