- Славний i гiдний усiлякоу почестi прокуратор Пiлат! - пишно розпочав вiн. - Блага вiстина долинула до смиренних рабiв Всевишнього господа нашого Iахвi [iм'я божества прадавнiх сврейських скотарiв; нинi вiн - бог iудаузму]. Схоплено мерзенного грiшника - Iсшуша Назарея, який так глибоко занепав до сатанинськоу безоднi, що зневажив духотворний Дiм господнiй. А ви, римляни, поклали край його безчинствам на шляхах Iудеу. Осанна! Хвала тобi, господи, що навiв ти каральну десницю на запеклого злочинця!

Клавдiю Прокулу почало бавити це одверто демагогiчне лицедiйство.

- Але згадай, Понтiю Пiлате: наш святий Синедрiон завжди вiрнопiддане допомагав iмперськiй владi по силi своуй. Запитаймо себе: хто сприяв прокураторовi Квiрiнiю, коли вiн провадив перепис населення для наведення ладу в оподаткуваннi? Ми - смиреннi раби божi i вiрнi слуги римського цезаря.

"А тепер за цими списками здирасте "на храм" десятину з прибуткiв", саркастично додав подумки Понтiй Пiлат.

- Або тебе, прокураторе, осяяла щаслива думка - спорудити акведук з мiсцевостi Ал-Аррув до ррусалима, який завжди страждав вiд нестачi питноу води. Хто ж допомiг тобi некорисливими й слухняними будiвничими? Ми смиреннi раби божi i вiрнi слуги цезаря.

З патоки слiв висунулося жало. Аннан нагадав Пiлатовi, як вiн було наклав руку на храмову казну, щоб мати кошти на будiвлю складноу споруди. Однак проконсул Сiрiу Вiтеллiй за наказом з Риму звелiв повернути святенникам храмовi кошти. Натомiсть вiдiрвали вiд рала ратаув i ремiсникiв вiд майстерень, якi безкоштовно мусили вiдбути будiвельну повиннiсть. Виникли заворушення i довелося карати. Ненависть до Риму зросла. Чи мiг це передбачити короткозорий в полiтицi Вiтеллiй? А тепер цей святенник хизусться свосю провокацiйною "допомогою". Та зараз на це зухвальство нема чим вiдповiсти...

- I тепер Синедрiон ухвалив усiляко допомагати тобi у справi затриманого Iсшуша Назарея. Одак, за звичасм, в останнiй день пасхи, яка наближасться, ти мусиш виявити милосердя влади, вiдпустивши на волю найбiльшого злочинця. Ми посприясмо тобi у цьому! Ми, левiти, а за нашим словом й тисячi прочан смиренно проситимемо тебе вiдпустити з-пiд варти Iсшуша...