_Еврика._ Почуття Лади залежать не вiд неї, а вiд гiпоталамуса.

_Лада._ А вiн симпатичний?

_Еврика._ Поясню популярно. Це - дiлянка мозку. В нiй є центри i агресiї, i насолоди. Гiпоталамус керує i апетитом, i почуттям кохання. У тебе вiн травмований. Ясно?

_Санько-Чорний._ Що стосується апетиту, то вже пора сiдати за стiл. П'ять хвилин залишилося.

_Денис._ Ну що ж, будемо сiдати... Хоч i не всi прийшли...

У передпокої чути дзвiнок. Денис вибiгає в коридор i вiдразу ж повертається з _Майєю._ В руках у нього букет квiтiв.

_Денис._ Це - дiвчина Майя (до Майї). А це - мої друзi. (Садовить її за стiл i ставить квiти у вазу на столi).

Всi сiдають за стiл.

_Еврика_ (до Майї). Почувайте себе як вдома, дiвчино Майя.

_Денис_ (урочисто). Увага! (Дивиться на будильник). Я вже почав народжуватися! Зараз задзвонить - i все.

_Санько-Чорний._ Нарештi! (До Еврики). Давай ритуал!

Починається ритуал жертвоприношення Бахусу. Усi, крiм Майї i Геннадiя, встають.

_Санько-Чорний_ (змахуючи рукою). Три-чотири!..

Усi, крiм Майї i Геннадiя, хором: "Головний виночерпiй!"

_Еврика._ Я тут!

_Усi._ Великого Бахуса мучить спрага!

_Еврика._ Я вгамую його спрагу!

_Усi._ I нашу!

_Еврика._ I вашу! (Пiдходить до макета Бахуса, цокає чаркою об його живiт i перехиляє її. Потiм запалює свiчку пiд макетом). Бахус прийняв нашу жертву. Будьмо!

_Усi._ Будьмо!

Майя не стримується i прискає смiхом. В цей час дзвонить будильник.

_Еврика._ За новонародженого. Вiват, Денисе! Щоб вiчно мав спрагу i вдовольняв її!

Усi, не чаркуючись, п'ють. Тiльки Геннадiй не п'є.

_Еврика_ (до Геннадiя). А ви чого не п'єте, Гено?

Раптом серед тишi, що запала, долiтає вiд горiшнiх сусiдiв бринькання на пiанiно: "Тара там бом-бом, тара там бом-бом..." - так званий "Собачий вальс".

_Магнiтофон._ У людини починається життя... З чого? З "Собачого вальсу..." О боже!..

Усi дивляться на стелю.

_Денис_ (пiдхоплюється). Щодня отак! (Пiдбiгає до труби центрального опалення i розлючено б'є по нiй виделкою. Звуки вгорi вмить обриваються).