- Фосфорне свiтiння? - спитала Муза.

- В тому-то й штука, що нi. Природа його електромагнiтна. Ще не з'ясоване тiльки джерело. Можна припустити, що в цьому процесi бере участь чимало чинникiв, зокрема бiосфера i динамiка хiмiчних процесiв у самiй рослинi. А взагалi, нерозшифрованих iєроглiфiв Природи - сила-силенна...

- Увага! - почулося з гучномовця. - Керiвникам груп i перекладачам термiново зiбратися в тенiсному залi! Повторюю...

- Таємниць багато, - обiзвалася Муза, коли динамiк умовк. - Але ж, як сказано, людина має пiдкорити Природу.

Микитюк помовчав, збираючись з думками.

- Пiдкорити... Як на мене, то мусимо жити в злагодi з нею. Спробували он в Амазонiї випалювати джунглi, порушили тонку рiвноваiу ї тiльки наробили шкоди. Нi, треба шанувати закони Природи. Муза осмiхнулася:

- Який ви законник! Але ж згодьтесь, що в Природi не все досконало i корективи просто необхiднi.

- Хто знає... Це вже фiлософiя, не мiй фах.

Дiвчина не вiдступала.

- Гаразд, ось вам фiзiологiя. Бiль. Людина страждає, мучиться. А для чого?

-Поставити питання легше, нiж вiдповiсти. Бiль... Все це дуже складно. Нейрофiзiологiчна картина цього вiдчуття багато в чому загадкова. Як воно зароджується i передається в головний мозок, невiдомо. Але це - сигнал небезпеки, конче необхiдна iнформацiя. Одна професорка Сорбонни вважає, наприклад, що коли б не iснувало болю, його слiд було б винайти.

- Мабуть, у неї нiщо не болiло, в цiєї вченої, - сказала Муза. - Нехай i сигнал. Але навiщо сигналiзувати увесь час? Досить було б, скажiмо, хвилини. А то сам сигнал може замучити людину.