- Що скажете ви, Номер Три?

- Наказ буде виконано, Капiтане.

- I вiзьмiть добрих розвiдникiв, щоб копiї були бездоганнi. Штук п'ятнадцять добрих копiй... ну, так, як ми робили це на сусiднiй планетi. Так, Номер Три?

- Так точно, Капiтане.

Командир обернувся до начальника iнформацiї:

- Ну, а вам усе зрозумiло, Номер Чотири?

- Так точно, Капiтане. Щойно ми вивчимо всi зразки, приготуємо копiї, i тодi розвiдники зберуть потрiбну iнформацiю.

- Ось тепер уже все вiрно, Номер Чотири!

Капiтан простягнув руку i поплескав начальника iнформацiї по плечу, що виникло у того на тiлi саме тодi, коли його торкнулася рука командира.

- Дуже добре. Я задоволений вами, офiцери. Можете йти!

2

Теплого серпневого вечора риба у рiчковiй заводi пiд лiсовою галявиною клювала на диво добре. Скинувши з себе сорочку, а потiм i штани, Стьопа Лознiков ледве встигав наживлювати вудки. Вiн весело примовляв:

- Ще окунець... ще плiточка... ох, i здорово клює! Ти б, Петре, теж взявся за ловлю. Та й Захаровi Iвановичу теж не зашкодило б... Таку юшку зваримо для хлопцiв, що аж пальчики оближуть!

Його друг, Петро Селiн, поляскав себе рукою по стегну й лiнькувато вiдгукнувся:

- Неохота... у мене своє дiло є. - I вiн знову заглибився в сторiнки пошарпаного пiдручника, погладжуючи по спинi вiвчарку Джоя.

- Нiчого, Стьопо, працюй самостiйно, - вiдзначив i старший геолог Захар Iванович, зазираючи у вiдерце, де билася спiймана риба. - При такому кльовi ти й сам цiлком впораєшся. Та й пiзнувато вже - незабаром сонце зайде, вистачить!.. Викупаємося ще разок- i я поїду додому готувати юшку. Не заважатиму вашiй ночiвлi на березi рiчки... А це що?-Вiн здивовано пiдвiв голову. Джой скочив на ноги i стривожено дивився вгору.

На сутiнковому вечiрньому небокраї раптом з'явилася яскрава червона смуга. Спочатку коротка, вона немов стрiлою пронизала потiм небосхил i ввiгналася, здавалося, просто в далекий синюватий лiс - десь кiлометрiв з п'ятнадцять звiдси. А ще через кiлька секунд у небi загуркотiв уривчастий грiм, його звуки долинали вiд дивної червоної смуги, що повiльно розпливалася в сутiнi. Джой наїжився i глухо загавкав.



4 из 18