- Ви зараженi радiацiєю, Марiє. Ваше тiло швидко руйнується.

- I я вмру? - вражено прошепотiла жiнка. - Я не зможу врятуватись, Урчик?

- Нi, - вiдповiв автомат. - Ви помрете через кiлька хвилин. Але що трапилося? Хто вас опромiнив?

- Загинули всi члени експедицiї, Урчик... Корабель потрапив у надпотужний потiк радiацiї...

- Треба повiдомити Космiчну Раду Землi, - дiловито заявив УР. - Хай зважать на цю iнформацiю при наступних експедицiях.

Марiя знесилено опустилася в крiсло, безнадiйно сказала:

- Хто повiдомить? Хто поверне зорелiт на Землю?

- Я, - лаконiчно сказав автомат.

Марiя здивовано поглянула на нього. I зненацька радiсна iскра надiї пронизала її свiдомiсть. Так! Це справдi можливо! Урчик може довести корабель до Землi. I бiльше того... Можна спробувати... хоч це й божевiлля... спробувати, щоб вiн доглядав синiв, коли вона помре... Вiн розумний, Урчик. Вiн зможе. Треба лише годувати їх УП...* i доглядати їх... їм буде тяжко, на самотi, без людей... але вони виживуть i повернуться на любу Землю... на рiдну планету...

______________ * УП - унiверсальний продукт.

- Урчик, - несмiливо сказала вона, з надiєю заглядаючи в його червонi очi. - Це чудово, що ти зумiєш повернути корабель... Але в мене є ще одне... прохання...

- Говорiть, Марiє...

- Я народила двох синiв, Урчик...

- Що таке "сини"?

- Двох маленьких людей. Таких, як i всi iншi космонавти, тiльки ще несвiдомих...

- Я зрозумiв, - заявив автомат. - Вони ще не здобули необхiдної iнформацiї для нормальної дiяльностi.