Оранжева пляма, не пройшовши i пiвдороги, уповiльнила свiй рух, завмерла, нiби в нерiшучостi, на одному мiсцi, затим поволi, але невiдворотно поповзла назад, геть вiд чорної вертикальної ниточки...

***

Минуло вже чотири доби з тої хвилини, як оранжева крапка, що її вперше помiтив пiлот Карранса, почала свiй фатальний шлях. Хоч iоннi двигуни працювали на повну потужнiсть, швидкiсть зорельота катастрофiчно гасла.

Велика рада корабля засiдала недовго.

- При максимальному режимi палива нам вистачить ненадовго, - заявив Карранса, важко пiдвiвшись з мiсця. Повiки його почервонiли вiд недосипання, пiд очима набрякли "мiшки". Вiн був першим пiлотом корабля, i йому дiставалось бiльше, нiж iншим.

- Конкретнiше, - попросив капiтан.

- Ось данi, одержанi вiд головного електронного мозку,- Карранса простягнув капiтану кiлька вузьких бiлих смужок, поцяцькованих цифрами. Петро Брагiн низько схилився над ними. Потiм передав iншим.

- Та-ак, - протяг капiтан, - при максимальному режимi ми спалимо все за кiлька мiсяцiв.

Всi промовчали.

- Тому я вважаю, - повiльно, з паузами говорив капiтан, i слова його важко падали в напруженiй тишi,- що двигуни "Ренати" слiд вимкнути...

- Повнiстю? - вихопилось у Стафо.

- Так, повнiстю. I лягти в дрейф до вияснення причин... - капiтан повагався,- причин гальмування. А спалювати зараз iонне паливо, як ми переконались, недоцiльно.

- Дозвольте? - попросив Iван Скала.

- Будь ласка, - кивнув капiтан.

- Повнiстю вимкнути двигуни ми не можемо.

- Чому?

- Тому що з цiєї таблицi, - гравiст подав капiтану одну iз вузьких смужок, - видно - ми попали в середовище, яке зовсiм не пасивно гальмує рух. На "Ренату" дiють невiдомi активнi сили, що тягнуть її назад. А це означає, що коли ми вимкнемо всi дюзи, "Рената" почне падати назад з прискоренням... - Скала помовчав, дивлячись в таблицi, - так, з прискоренням порядку двадцяти чотирьох "ж". Таке прискорення людський органiзм не в змозi витримати.