
- Тодi ми можемо залишити ввiмкнутими боковi дюзи гальмування, запропонував Карранса.
- Це вирiшує питання лише частково, - мовив капiтан. - Боковi дюзи в даному випадку надто малопотужнi. Доведеться всiм нам зайняти на час зворотного руху анабiотичнi ванни. Ось що, - обернувся вiн до невисокого кремезного чоловiка з посивiлими скронями i вольовим пiдборiддям, - вам, Iскро Гор, треба якнайшвидше розрахувати для кожного члена екiпажу криву охолодження бiорозчину, його концентрацiю i все iнше.
Iскра Гор, керiвник групи кiбернетикiв, коротко кивнув.
- Скiльки часу вам потрiбно для розрахункiв?
- Двi години.
- Гаразд. У Лiно Вара вiзьмiть рентгенiвськi i структурнi схеми кожного члена екiпажу для вихiдних даних. Дiйте.
Iскра Гор по-молодечому пiдхопився i швидко вийшов з капiтанської рубки.
Капiтан провiв рукою по обличчю.
- Перший пiлот!
- Слухаю! - Карранса хотiв звестись i вiдповiсти, як звичайно, швидко i чiтко, але цьому заважила дивна слабiсть, що розлилася по всьому тiлу. Незборима дрiмота стулювала повiки. Язик пересох i розпух.
- Ви iз своєю групою перевiрите боковi дюзи i пiдготуєте головнi iоннi двигуни до вимкнення.
- Єсть.
Намагаючись не похитуватися - це було нелегко, - Карранса попростував до дверей.
Перед очима попливли нескiнченнi стiни коридору.
"Невже захворiв? - вiн одiгнав вiд себе тривожну думку. - Певно, перевтомився".
***
В бiозалi - у низькiй, але досить просторiй кiмнатi овальної форми тривали останнi гарячковi приготування. Вздовж стiн тягнулись дверi двадцять сiм дверей, за кiлькiстю членiв екiпажу. Кожнi дверi вели в бiованну - маленьку кiмнатку з дуже складним обладнанням, що дозволяло утримувати людський органiзм на протязi тривалого часу на гранi небуття. Iскра Гор прискiпливо перевiряв апаратуру кожної бiованни, уважно слiдкував, як закладають розрахунковi данi в електроннi запам'ятовуючi пристрої.
