- О, якби я мiг знайти цю людину! - простогнав Корiнi. - Я б звiльнився вiд несправедливого обвинувачення!..

Старий схопив Корiнi за руку, коли той закiнчив говорити.

- Я знаю таке мiсто, яке ви описували. Це в Англiї. Невелике мiсто над Темзою. Я забув його назву. Ви б змогли його вiдшукати...

Раптом старий зблiд, очi його почали наливалися кров'ю. Вiн, переборюючи себе, заговорив, вчепившись сухою рукою в плече iнженера:

- Приступ прийшов... Майже на мiсяць моя свiдомiсть виключається. Слухайте мене! Вам треба тiкати! Iнакше - смерть! Вони не повiрять нашим химерам! У мене... ось тут... порошок... Викликає стан, подiбний до смертi. Двадцять чотири години! Морг!.. Звiдти - тiкати! Я хотiв сам - потiм вирiшив... пiзно! Нема для чого! Я люблю мою божевiльну мрiю!.. Ось... вiзьмiть... Прощайте!..

Стривожений i наляканий iнженер бачив, як старий здригнувся страшною судорогою, потiм пiднявся i застиг у величнiй позi. Очi його дивилися десь вгору. На лицi проступив вираз неземної погорди...

Корiнi, затиснувши в жменi порошок, злякано дивився на цю несподiвану метаморфозу. Але, незважаючи на дивнi умови, в яких вiдбулися останнi подiї, вiн вирiшив тiкати, так, як запропонував старий, що стояв тепер поряд, немов старовинний iдол.

IV

Корiнi стало страшно. Старий, як i ранiше, стояв на одному мiсцi, заглибившись у якiсь космiчнi думки; художник, бурмочучи, все працював над картиною; непорушно лежали на своїх лiжках два сусiди. За вiкнами мерехтiли на темному небi яскравi зорi, вiдбивалися в неспокiйному морi...

- Куди я попав? - гарячково думав iнженер. - Треба негайно звiдси втiкати, бо не пройде й двох днiв, як я збожеволiю...

I вiн вирiшив негайно здiйснити план старого.

- Чи пан, чи пропав! - подумав Корiнi, не задумуючись, випив порошок i запив водою. Порошок був гiрко-солодким на смак. Через кiлька хвилин закрутилася голова, i Корiнi здалося, нiби вiн у велетенському човнi пливе по хвилях. Все закрутилося в чудернацькому танцi - кiмната, художник, старий, що iдолом стояв бiля лiжка, - i iнженер покотився у чорну яму...